Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
6. З метою реалізації покладених на них функцій спостережні комісії наділяються значним обсягом повноважень, і в тому числі мають право:
а) доручати членам комісії відвідувати установи виконання покарань, вивчати стан матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених, умови їх праці та навчання, стан організації соціально-виховної роботи;
б) подавати клопотання про помилування засуджених і висловлювати свою думку по суті клопотання про помилування, що подає засуджений через орган або установу виконання покарань;
в) одержувати від громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на спостережні комісії завдань;
г) проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати за ними рішення;
ґ) вносити на розгляд органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо
— удосконалення діяльності органів і установ виконання покарань з питань дотримання прав і законних інтересів засуджених;
— поліпшення на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності індивідуально-профілактичної та виховної роботи із засудженими до громадських або виправних робіт та особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання;
— організації трудового та побутового влаштування осіб, звільнених від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації;
— забезпечення правового й соціального захисту персоналу органів і установ виконання покарань.
7. Організаційною формою роботи спостережної комісії є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на місяць. Спостережна комісія з питань, що належать до її компетенції, приймає рішення відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Постанова спостережної комісії може бути оскаржена до органу, який її утворив, або до суду.
8. Хоча у ч. 2 ст. 25 КВК України закріплено лише спостережні комісії як основний суб’єкт здійснення громадського контролю, аналіз норм, закріплених у ч. 2 ст. 24, статтях 147—148 КВК України, дає підстави вважати, що громадський контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань може здійснюватися також іншими інституціями та окремими особами. Зокрема, оскільки ч. 2 ст. 24 КВК України передбачає, що представники засобів масової інформації та інші особи можуть відвідувати установи виконання покарань за спеціальним дозволом адміністрації цих установ або органів управління установами, можна зробити висновок, що здійснювати громадський контроль можуть і представники засобів масової інформації, а також і окремі громадяни, в тому числі й представники правозахисних організацій.
9. Як випливає з положень статей 147—148 КВК України, під час відбування неповнолітніми покарання у виді позбавлення волі виконання функцій, подібних функціям спостережних комісій (громадського контролю та участі у виправленні та ресоціалізації засуджених неповнолітніх) покладається на служби у справах неповнолітніх. Служби у справах неповнолітніх створюються відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і діють на підставі та в порядку, передбаченому Законом України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995 р. Зокрема, зі службами у справах неповнолітніх погоджуються питання про переведення засудженого, який досяг 18-річного віку до виправної колонії (ч. 2 ст. 147 КВК) або залишення такого засудженого у виховній колонії (ч. 2 ст. 148 КВК). До завдань служб у справах неповнолітніх серед інших належать такі:
1) розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень; контроль за виконанням цих заходів;
2) координація зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх та організації роботи щодо запобігання бездоглядності і правопорушенням серед них;