Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
Августин твердив, що чоловікам, які полюбляють «неприродний секс», наприклад анальний або оральний, краще практикувати його з повіями, а не зі своїми дружинами. На його думку, такі морально прикрі дії слід робити з жінками, порятунок яких і без того поставлено під питання, а не наражати на небезпеку своїх побожних дружин377. Граціан, автор першої загальної збірки канонічного права ХІІ століття, так званого Декрету Граціана, вважав, що такого роду «неприродний» секс у шлюбі гірший за блуд і перелюб378. Інші отці церкви побивалися, тому що ці жахливі різновиди сексуальної поведінки дуже важко довести, єдине, на що вони могли покластися, — це власне зізнання звинуваченого379.
Незважаючи на те що більшість християн не вважають це за проблему, християнська заборона гетеросексуального анального й орального сексу — це не тільки стародавня історія. Поза сумнівом, ці види статевих стосунків виходять за межі репродуктивного сексу, який католицька церква визначає єдино допустимим та істинно людським380. Гетероанальний і оральний секс не підтримується й сучасним християнським законодавством. Тільки у 2003 році Верховний Суд США скасував останні державні закони, які забороняли анальний і оральний секс між чоловіками та жінками381.
Релігійні правила щодо того, коли, де і як люди можуть займатися сексом, охоплюють безліч різних способів регулювання сексуальності. Обмеження, які встановлюють, коли можна займатися сексом, пов’язані з правилами дотримання чистоти й бажанням поставити під жорсткий контроль статеве життя в шлюбі. Навіть за тих часів, коли приватне життя подружжя було більш обмежене (тільки дуже багаті люди мали власні спальні), правила, які намагалися приборкати сексуальність, було дуже важко реалізувати на практиці. За винятком правил щодо сексу під час менструацій і вагітності жінки релігійні спроби обмежити тривалість сексуального життя дістали незначну підтримку.
Завзяте релігійне регулювання того, які саме отвори можуть бути задіяні в статевому акті, також украй важко було реалізувати на практиці, оскільки це передбачало вторгнення в сексуальне життя партнерів, які мають загальне право займатися сексом один з одним. Релігійно-сексуальні правила фокусуються радше на тому, які отвори допустимі, ніж на обмеженні за часом, хоча знову ж таки існує ціла низка різних аспектів. Гетеросексуальне залучення інших отворів тіла, крім піхви, автоматично визначається нерепродуктивним сексом. Будь-яка релігія, яка вчить, що секс повинен бути обмежений із метою продовження роду, засуджує використання інших отворів. Коли використання останніх стане дозволеним, ми почнемо рухатись у гетеросексуальне «прикордоння». Поняття сексу обмежується актом проникнення пеніса в піхву, такий гетеросексуальний акт автоматично визначається «природним». Але якщо використання інших отворів допускається, тоді виникає питання: чому людям не дозволено робити те ж саме з людьми тієї ж статі?
Заборона на секс у святилищах і деяких інших місцях була більш поширена, ніж тимчасові обмеження, проте це ніколи не набувало великого значення, можливо, тому, що ця заборона збігається з основним звичаєвим правилом більшості культур, що статевий акт є не те, що може здійснюватись у громадських місцях. Ці обмеження ніколи не були причиною потужних протестів ані в теорії, ані на практиці.
Релігійні правила щодо того, де, коли й у який спосіб може відбуватися секс, виступають як останнє нагадування про те, наскільки складною може виглядати гетеросексуальність під релігійним кутом зору. Водночас ці правила становлять гарний приклад центральної ролі сексуальності в багатьох релігіях. Надзвичайно мало (якщо такі взагалі є) царин сексуальної поведінки, в яких релігія не намагалася щось регулювати.
Передусім це розмаїття правил притаманне релігійному підходові до гетеросексуальності. Враховуючи значну кількість дебатів, що точаться сьогодні, доцільніше припустити, що релігії мають проблеми тільки з гомосексуальністю. Однак різні форми гетеросексуальності, навіть гетеросексуальність сама по собі, можуть бути так само поставлені під сумнів із релігійного погляду.
Навіть працювати з гетеросексуальністю як окремою категорією в рамках різних релігій також може бути проблематично. Правила для чоловіків і жінок настільки відрізняються в багатьох релігіях, що сама по собі категорія гетеросексуальності втрачає сенс для обговорення того, що дозволено й що заборонено. Тоді слід розділити гетеросексуальність на дві окремі категорії — чоловічу та жіночу.