Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Добре відомо, що секс між чоловіками був поширений і прийнятий у Стародавній Греції. Але менш відомо, що це також пов’язано з релігійними переконаннями. Не було ніякого релігійного засудження чоловічої гомосексуальності, навпаки, існувало багато релігійних ідеалів таких стосунків. Більшість богів чоловічої статі мали стосунки зі смертними юнаками. Зевс так закохався в хлопчика Ганімеда, що привів його на Олімп. Аполлон покохав уродливого Гіацинта. Закоханий Посейдон викрав молодого Пелопа. У різних творах мистецтва проводяться чіткі паралелі між тим, як чоловіки намагаються спокусити один одного і як боги намагаються спокусити смертних чоловіків34. За словами пое­та V століття до н.е. Піндара, кохання літніх чоловіків до юнаків було безпосередньо натхнене богами35.

Попри заборону сексу в храмах, вони однаково використовувались як місце побачень. На стінах храмів залишилася безліч написів на кшталт: «Тут лежали Ясон із Гектором»36. Іноді не тільки місце залучає секс до релігійного контексту. У храмі Аполлона на острові Санторіні можна прочитати таке зізнання VII століття до н.е.: «Згідно з волею Аполлона Дельфійського, Крімон злягався тут із сином Батікла»37.

Сексуальні стосунки між чоловіками були по-різному інституціоналізовані в грецьких містах-державах. Зазвичай у парі був старший, активний, партнер і молодший — пасивний. Ця модель символізує стосунки між чоловіками-богами та чоловіками-смертними. Так само як у гетеросексуальному акті, в якому жінка зазвичай пасивна учасниця, партнери у гомосексуальних зносинах не можуть бути рівноправними. Секс між соціально рівноправними партнерами розглядався не тільки як негрецький, а й іноді навіть як нелюдський38.

У Фівах молоді та старші чоловіки часто жили разом як пара, одночасно перебуваючи в шлюбі з жінками39. Ця практика мала релігійні аспекти, і в 378 році до н.е. у місті був заснований військовий «Священний загін», який складався зі 150 чоловічих пар40. Ця священна гомосексуальна армія допомогла Фівам здобути недовгу, але міцну гегемонію над усією Грецією. У класичній і елліністичній Спарті існували суворі правила щодо поведінки закоханих чоловіків. Старший коханець ніс відповідальність за поведінку молодшого41. На Криті практикувався ритуал викрадення молодими хлопцями молодших від себе для проведення формального обряду переходу від дитинства до мужності. Для юнака було ганьбою, якщо його ніхто не викрав, це означало, що він недостатньо привабливий. Цей ритуал утілював не тільки релігійні переконання юнаків, викрадених богами, а й прийняття жертви Зевсом у випадку, якщо юнак повертався додому42.