Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
9. У силу ст. 547 ЦК укладення договору поруки в усній формі не допускається. Порушення цієї вимоги тягне недійсність (нікчемність) договору поруки (в тому числі і в сфері чинності Господарського кодексу [42]). Сторони на свій розсуд можуть укласти договір поруки в письмовій формі і нотаріально посвідчити його, хоча б договір, виконання якого забезпечується порукою, не був посвідчений нотаріально (вкрай обережна категорія юристів — нотаріуси — звичайно не погоджуються вчиняти нотаріальне посвідчення договорів поруки, якщо тільки забезпечуваний договір за участі фізичної особи не посвідчений нотаріально).
10. Податкова порука встановлена і досить докладно урегульована ч. 8.8 ст. 8 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» [164]. Передбачено, що поручителями можуть бути лише банки-резиденти. Встановлено правила про форму договору податкової поруки (він підлягає нотаріальному посвідченню), про умови та обсяг відповідальності поручителя, про наслідки виконання банком податкового зобов’язання (виникає право регресу). Застосування норм цивільного права, зокрема ст. 553 — 559 ЦК, до відносин з приводу податкової поруки неможливе, в тому числі й за аналогією. На жаль, останнього часу набула поширення думка про комплексність нормативно-правових актів і правовідносин. Таке явище, як комплексність, є. Але поєднання в одному і тому ж нормативно-правовому акті положень, що формулюють норми різних галузей права, не звільняє відповідних посадових осіб при правозастосуванні дати галузеву кваліфікацію відповідних положень. Аналогічно будь-який найбільш складний комплекс правовідносин не може кваліфікуватись як комплексні правовідносини, а має бути поділений на відповідні складові, що завжди мають ознаки певних галузевих правовідносин. Не привело до виникнення комплексних правовідносин і прийняття Господарського кодексу, хоч в зв’язку з цим і з’явився новий привід вести мову про «комплексні правовідносини».
Стаття 554. Правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою
1. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
1. Боржник і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки, несуть солідарну відповідальність перед кредитором (ст. 554 ЦК). Отже, кредитор, за загальним правилом, вправі на свій вибір пред’являти позов до боржника або до поручителя, до боржника і поручителя одночасно. Але договором може бути передбачене інше: відповідно до договору поручитель може прийняти на себе лише субсидіарну відповідальність. При цьому юридичний факт, що тягне настання субсидіарної відповідальності поручителя, може визначатися договором поруки відповідно до ч. 2 ст. 619 ЦК.
2. Варіант субсидіарної відповідальності поручителя є в більшості випадків неприйнятним для кредитора через обмеженість строків пред’явлення позовів до поручителя (ч. 4 ст. 559 ЦК). Більш вигідним варіантом для кредитора є солідарна відповідальність боржника і поручителя, оскільки вона дає кредитору право вибору варіантів.
3. Як правило, поручитель несе відповідальність за виконання боржником забезпеченого порукою зобов’язання в тому ж обсязі, що й основний боржник. Зокрема, вказується на те, що поручитель відповідає за сплату процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки. До поручителя можуть бути пред’явлені й вимоги, не зазначені в ч. 2 ст. 554 ЦК. Вимога про виконання зобов’язання в натурі, крім грошового, до поручителя не може бути пред’явлена. Формулювання «поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема, відповідає за сплату процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки...» (ч. 2 ст. 554 ЦК) однозначно не виключає покладення на поручителя за відповідних умов обов’язку виконати зобов’язання (не грошове) у натурі. Але все-таки поручитель лише «відповідає». Тому із букви ч. 2 ст. 554 ЦК випливає висновок про те, що до поручителя не може бути пред’явлена вимога про виконання зобов’язання в натурі. Але договором цілком допустимо передбачити таке, особливо якщо поручитель має в розпорядженні певні матеріальні цінності. При цьому треба враховувати також, що можливості примушення боржника (а, отже, — і поручителя) до виконання зобов’язання в натурі не є безмежними навіть стосовно індивідуально визначеного майна (ст. 620 ЦК).