Муссоліні
- Автор: Кампі Алессандро
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7654-38-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Муссоліні». Краткое содержание книги:
На догоду найвибагливішого читача автор книжки «Муссоліні» Алессандро Кампі зібрав і врахував усе розмаїття та суперечливість образів, які залишились і нашарувались у підґрунті колективної пам’яті не одного покоління. Просте походження, бродяжницька та бунтівна молодість, потайні та розпусні любовні пригоди, еміграція та голод, пристрасні й нестримні політичні баталії, хоробрість у воєнних справах, арешти й ув’язнення, діти та пасинки, воєнні тріумфи, віддана дружина й молода коханка, інтриги можновладців проти нього, воєнні розгроми, зрадництво послідовників, а відтак народний глум і наруга над тілом – усі ці факти біографії диктатора становлять основу міфу і антиміфу про Муссоліні.
Для широкого кола читачів, зацікавлених аналізувати тенденції та проводити паралелі, щоб зрозуміти перебіг історії загалом.
Дивлячись на минуле з позицій сьогоднішнього дня, здається очевидним, що перший світовий конфлікт, немов пружина, підштовхнув до глибоких соціальних, економічних і психологічних змін. Наприклад, провідну роль у зрушенні застарілих політичних і соціальних рівноваг зіграли фронтовики – таку думку поділяють численні дослідники. Серед політиків і спостерігачів того часу Муссоліні був одним з небагатьох, хто розумів зміст глибоких змін, що відбулися в політиці та суспільстві через війну. Нехай плутано й без відпрацьовування (принаймні у близькому майбутньому) чіткої й однозначної політичної поведінки, але він збагнув грандіозність соціальної мобілізації, яку заподіяла війна, зрозумів, ким були фактичні діячі цього процесу. Адже мине зовсім небагато часу і саме на них спиратиметься фашизм у вибудовуванні свого політичного майбутнього. Після завершення війни всі інтервентисти, в тому числі й Муссоліні, «заблукали у пошуках шляху», нерішуче вдивляючись у подальше життя після перемоги, і тому потрапили в плутанину важкої в подоланні політико-економічної кризи. Але треба зауважити, що майбутній диктатор, натхненний (за його власним зізнанням) «реальністю, що приходить за кожною повінню», більше за інших був здатен спрямувати політичну увагу в слушному напрямі, звертаючись до найураженіших війною верств суспільства, які зараз, немов політичні сироти, залишилися покинутими напризволяще без проводиря. Згодом Муссоліні вже як дуче згадає – із надмірним ретроспективним детермінізмом – політико-організаційний генезис фашизму:
Тепер Мілан був платформою без очільників. Інтервенція спалила Тураті, Тревеса та багато інших «omenoni»[34]. Війна вбила Коррідоні та революціонерів-синдикалістів. Щоб якось вижити та вистояти, Д’Аннунціо мусив вигадати справу Фіуме. Я шукав пульс натовпу і зрозумів, що саме тут – у суцільній втраті орієнтирів – моя аудиторія. Тепер було потрібно, щоб вона впізнала себе в моїй газеті. Через війни проміжні соціальні класи плавно рухаються до економічної рівності у бідності; через війни потужні фінансові групи тріумфують на цвинтарі руйнувань; через війни найнижчі прошарки суспільства, спекулюючи на живих і мертвих, перетворюються на енергійних діячів нової системи консерваторів. Перемога уразила насамперед нижні чини та молодших офіцерів, що не мали жодних гарантій збереження довоєнних місць роботи. Через знецінення грошей поразки зазнали рантьє зі стабільним прибутком і дрібні вкладники – ті, хто авансував державі кошти на війну, так би мовити, підписанти державного боргу. Право на життя було зраджено. Хтось не дотримав наданих обіцянок. Мій шлях сам по собі тривав у слушному напрямку22.