Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості
- Автор: Кэмерон Джулия
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 9786176793755
- Переводчик: Татьяна Савчинская
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості». Краткое содержание книги:
Утримання від читання — дуже дієва методика, хоча багатьох вона лякає. Лише думка про це може викликати хвилю гніву. Для більшості творчих людей, які перебувають у глухому куті, читання — це залежність. Ми пожираємо чужі слова замість того, щоб перетравити власні думки і почуття, і замість того, щоб приготувати щось самим.
На моїх семінарах тиждень без читання завжди був одним із найважчих.
Я підходила до кафедри, усвідомлюючи, що через хвилину стану спільним ворогом народу. Я повідомляла студентам про те, що протягом тижня ми не читатимемо, і збирала волю в кулак в очікуванні неминучого вибуху незадоволення і сарказму.
Завжди знаходився щонайменше один студент, який розповідав мені — детально і чітко, — що він чи вона дуже важлива і зайнята людина, яка має безліч справ і обов’язків, серед яких і читання.
Мені повідомляли це таким убивчим тоном, у якому вчувалося, що я недорозвинута дитина, дивачка, яка займається мистецтвом і неспроможна зрозуміти складнощі дорослого життя. Я просто слухала.
Коли хвиля обурення ущухала, коли всі домашні завдання і робочі обов’язки, до яких належить читання, перелічені, я нагадувала, що теж працювала на багатьох роботах і вчилася у коледжі, і також безліч разів примудрялася цілий тиждень обходитися без читання, бо відкладала виконання завдань на потім. Творчі люди, які зайшли у глухий кут, до ухиляння також підходять дуже по-творчому. Я прошу студентів використати свій творчий потенціал, щоб таки змусити себе не читати.
«Але що тоді нам робити?» — одразу ж виникає запитання.
Ось короткий список того, чим займаються люди, коли не читають:
— слухають музику;
— шиють штори;
— купають пса;
— перебирають речі в шафі;
— оплачують рахунки;
— пишуть давнім друзям;
— пересаджують вазони;
— латають одяг;
— в'яжуть;
— куховарять;
— ремонтують велосипед;
— малюють акварелями;
— ремонтують лампу;
— перефарбовують стіни в спальні;
— роблять перестановку меблів у кухні;
— займаються спортом;
— медитують;
— запрошують друзів на вечерю;
— ремонтують зламаний програвач;
— наводять лад на книжкових полицях (Увага! Небезпека!);
— йдуть на танці.
Навіть перебуваючи від читача на безпечній відстані, я відчуваю шокові хвилі вашого небажання випробувати цей спосіб. Мушу вам сказати, що люди, які найбільше противилися перерві у читанні, а потім все-таки погодилися на неї, отримали найкращі результати.
Головне і найнеприємніше у цьому завданні ось що: якщо ви перестанете читати, то рано чи пізно завершите усі справи і вам доведеться трішки порозважатися. Ви запалите ароматичні палички, чи поставите стару джазову платівку, чи перефарбуєте поличку в бірюзовий колір і вам не лише стане краще на душі, а ви ще й станете щасливішими.
Не читайте. Якщо вже зовсім буде нічим зайнятися, потанцюйте «Ча-ча-ча».
(Так, завдання на цей тиждень можна прочитати і виконати).
Ми завжди чимось зайняті: розмовляємо, читаємо, слухаємо радіо, плануємо, що робити далі. Наш розум цілісінький день нав’язливо зайнятий простими тривіальними зовнішніми справами.