Під час процесу творчого відновлення нам часто доводиться піднімати на поверхню пласти давно забутого минулого, щоб знайти в них рештки мрій і надій. Будь ласка, покопайтеся у пам’яті. Робіть це швидко і вільно. У цій вправі ми тренуємо спонтанність, тому записуйте відповіді, не задумуючись. Швидкість вбиває Цензора.
1. Вкажіть п’ять хобі, які вам подобаються.
2. Перелічіть п’ять навчальних предметів, які вам до душі.
3. Перелічіть п’ять речей, на які б ви ніколи не пристали, хай би якими привабливими вони не були.
4. Перелічіть п’ять навиків, якими ви хотіли б оволодіти.
5. Перелічіть п’ять речей, якими вам колись подобалося займатися.
6. Перелічіть п’ять дурниць, які вам хотілося б колись утнути.
Як ви вже, мабуть, здогадалися, під час цього курсу ми розглядатимемо певні проблеми під різними ракурсами, витягуючи з вашої підсвідомості все більше інформації про те, що може вам свідомо і по-справжньому подобатися. Наступна вправа розповість вам надзвичайно багато про самих себе — а також вивільнить багато часу, щоб ви могли зайнятися тим, що ви щойно перелічили.
Утримання від читання
Якщо ви відчуваєте застій — у власному житті чи в творчості, — ніщо вам не допоможе більше, ніж тиждень утримання від читання.
Що, не можна читати? Саме так: не можна читати. Для більшості митців слова — це маленькі транквілізатори. Ми маємо певну денну норму інформації з медіа, яку ми проковтуємо щодня. Немов жирна їжа, вона засмічує нашу систему життєдіяльності. Варто трохи перегнути палицю — і ми почуваємося жахливо.
Парадокс полягає у тому, що викидаючи з життя все те, що може нас відволікати, ми наповнюємо нашу криницю. Не розпорошуючи увагу на дрібниці, ми знову повертаємося у світ чуттів. Вагон метро може стати галереєю для огляду, якщо ми не будемо відгороджуватися газетою, наче щитом. Коли напохваті немає роману, в який можна зануритися з головою (і телевізора, у який можна бездумно витріщатися), вечір перетворюється на безмежну саванну, де меблі — і різноманітні припущення — переглядаються і переставляються.
Утримання від читання занурює нас у внутрішню тишу, простір, який дехто одразу ж намагається заповнити новими словами — довгими плітками, «передозуванням» телевізора, радіо як постійним співрозмовником, що ніколи не замовкає. Цей інформаційний фон не дає нам почути нашого внутрішнього голосу, натхненного голосу нашого митця. Регулярно практикуючи утримання від читання, ми повинні пильно стежити за такими джерелами забруднення. Вони отруюють нашу криницю.
Якщо ми слідкуватимемо за потоком, який впускаємо в себе, і обмежимо його до мінімуму, то наша винагорода за виконання цієї вправи знайде нас навдивовижу швидко. Нагородою стане новий потік, який заструменить з нас. Наша творчість, думки і почуття почнуть змивати бруд і осад, який назбирався у глухому куті, і виштовхуватиме їх угору і убік, аж поки вода у нашій криниці не почне знову вільно текти.
