Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
ДаЙ[мон]. Что же отсюду?..
Вар[сава]. То, яко Чёсгносгь твоя пресущесгвйлася и преобразйлася во Драгосгь.
ДаЙ[мон]. Что же далѣе?
Вар [CAB А]. Что прбтчее? Не постигаеши? То, что Чёсгносгь твоя и Драгосгь, Драгость и Трудносгь есть тожде. Трудносгь же, Злость и Безчёсгносгь - Тожде паки есгь. Внял ли еси181?
ДаЙ[мон]. О Діавол да станет одесную тебе182! Толь помрачаеши мнѣ
Ум!
Вар[сава]. "Кленушу Нечестйвому Сатану, сам кленёт свою Душу"183.
ДаЙ[мон]. Кій же Бѣс сотворйл Драгость Чёстно[с]тію?
Вар [CAB А]. Дух, возлюбившій Труд и Болѣзнь184.
ДаЙ[мон]. Кій сей Дух есгь?
Вар[сава]. Дух Моря Мырскаго, Сёрдце Плотское, Отёц Лжы, Сатана -Сія есгь Тройца нераздѣлная ваша и Едйн Бог ваш, всякія Муки Вина и всякія Злости Исгбчник185.
Д[аймон]. Ты же како мудрствуеши?
В[арсава]. У нас Полза со Красотою, Красота же с Пблзою нераздѣлна. Сія благодвоеббразна, и Мати, и Дѣва, и Дѣвствует, и раждает Едйну Дщерь. Она нарицается Еврёйски Анна186. Рймски Флора187. Славёнски же - Честь, Цѣна. Но безцѣнная, сирѣчь Благодатная, Дарная, Даремная. Баба же Ея нарицается Еллински Аѵаука188. Прабаба же - Еиа. Сйрѣчь Жизнь189, живый и вѣчнотекугцій Источник. Сей есть Премудрость и Промьісл Божій, напаяюгцій без Цѣны и Сребра Тварь всякую всѣми Благими. Отец, Сын и Святый Дух.
Сковорода написав цей твір у 1783 р. Автограф зберігається у відділі рукописів Російської державної бібліотеки (ф. 14, № 1365, арк. 35-50). Повний текст діалогу вперше був опублікований у санкт-петербурзькому виданні творів Сковороди 1912 р. Подаємо за автографом.
1 Книга Притч Соломонових 14: 24. Текст Септуагінти відрізняється від поданого Сковородою. Пор.: "сттЕфаѵод стофшѵ лаѵоѵдуоі^". У перекладі Івана Огієнка: "Корона премудрих - їхня мудрість".
2 За Вульгатою: "corona sapientium divitiae eorum fatuitas stultorum inprudentia" (Книга Притч Соломонових 14: 24).
3 Натяк на епізод спокушання Христа в пустелі (див.: Євангелія від св. Матвія 4: 1-10; Євангелія від св. Луки 4: 1-13).
4 Книга Ісуса, сина Сирахового 21: ЗО.
(Ч Див., наприклад: Євангелія від св. Матвія 11: 18-19 ("г]ЛѲеѵ yaQ Ішаѵг|<; |хг|тє естѲішѵ |jf|TE ravwv, каі Лёуоиатѵ Aai|j6viov exel"). Див. також: Євангелія від св. Матвія 17: 18; Євангелія від св. Марка 7: 26, 29, ЗО; Євангелія від св. Дуки 4: 35; 7: 34; 9: 42; 11: 14; Євангелія від св. Івана 7: 20; 8: 48, 52; 10: 20, 21.
5 Ідеться про серце, котре втратило красу Божого образу. Пор., наприклад: "Безобразіє души моєя кто исправит, аще не ты, Мати Божія, шарами [фарбами] благости твоєя тоє лице в благообразіє претвориши..." [Службы преподобным отцем Печерским. - Київ, 1763.-Арк. 108 (зв.)].
6 Сковорода має на думці слова: йкш плХчйнл поХчЗ^Хса (Книга Псалмів 89 (90): 10).
7 Можливо, Сковорода має на думці слова: по Б/ігов^стікі С/іЗвбі Б/іженнлгш вга, еже /инѣ оув^рено ббктб (Перше послання св. ап. Павла до Тимофія 1: 11).
8 Парафраза Послання св. ап. Павла до євреїв 1: 3. Пор.: Иже свш сїанїс С/іЗвбі й ШБр^ъ ѵпостЗси єгш.
9 Послання св. ап. Павла до римлян 14: 26.
10 Фраза З/ийнь гѵікі тевѣ не раз зринає в Новому Заповіті, уперше - в Євангелії від св. Матвія 5: 26.
11 Ідеться про «Басни Харьковскія», подаровані Афанасію Панкову. Див. прим. 1 до циклу «Басни Харьковскія».
12 Парафраза Книги Йова 9: 2. Пор.: войстиннХ еІліъ, йкш тЗкш єств.
13 Див. байку 15-у «Змія и Буфон».
14 Цитована тут перша половина "сили" 15-ої байки звучить трохи інакше: "Чем лучшее добро, тѣм большим трудом окопалось, как рвом".
15 Тут це слово означає "майстер" або навіть "тесля". Див. прим. 187 діалогу «Брань архистратига Михаила со Сатаною».
16 Пор.: "Попав в сіло" [Номис, № 3924].
17 Перше соборне послання св. ап. Івана 1: 8.
18 Неточна цитата зі служби Божої. Пор.: "Новоє чудо и благолѣпнос" [Октоїх, сирѣчь Осмогласник. - Київ, 1739. - Арк. 109 (зв.)].
19 Пор.: "Чоловік не ангел, щоб не согрішить, але й не чорт, щоб не покаятися" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут,
А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 495].
20 Євангелія від св. Матвія 4:10; 16: 23; Євангелія від св. Марка 8: 33; Євангелія від св. Луки 4: 8.
21 Гр. ацартіа - 'хиба, Гандж, провина, гріх, заблуд'.
22 В українській гамартіології XVII-XVIII ст. гріх було заведено окреслювати як "найбільше лихо", яке може спіткати людину [див., наприклад: Калиноеский С. Десять книг Аристо-теля к Никомаху, то есть Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. -С. 90], "преступленіє божественнаго закона и божественнаго хотѣнія" [Могила П. Православнеє исповѣданіс вѣры. - Чернігів, 1752. - Арк. 22; пор.: Szczurowski Т. Haslo zbawienne nauki apostolskiey. - Wilno, 1783. - T. 4. - S. 199], "реченноє или сотворенноє, или вождВленноє протйву закону вѣчному" [Номоканон, си єст Законоправилник. - Київ, 1629. - С. 6], "преступленіє приказаня Божого" [Галятовський І. Грѣхи розмаитіи// Галятовський І. Ключ розуміння. - Київ, 1985. - С. 375], "самоизволноє преступленіє заповѣдей Божіих", тобто "глаголаніє, дВланіє или желаніє протйву заповѣдѣ Божея" [Гізель І. Мир с Богом человѣку. - Київ, 1669. - С. 24], "воля, що цурається Господа Бога", "занедбання небесних справ" [Kalnofoyski А. ТЕратоиругц^а. - Kiiow, 1638. - S. 134] тощо.