Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
23 Парафраза Євангелії від св. Матвія 15: 14. Пор.: С/гЬпецъ же С/гЬпцЗ ащ вбдитъ, об а въ fi/иХ вплдєтлса. Є також народне прислів'я: "Сліпий невидющого водив, та обидва в яму повпадали" [Номис, № 8004]. Ця сентенція була популярною і в літературі старої України. Наприклад, в одному з віршів Климентія Зиновїїва вона звучить так: "Бо слѣпец слѣпца водяй оба в яму впадают" [Климентій ЗіновІів. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. -С. 124].
24 Див. прим. 222 до діалогу «Бесѣда, нареченная двое».
25 У такій формі це прислів'я подає у своїх «Адагіях» Еразм Роттердамський (II. 1. 12). Більш поширена його форма: "xaAtna та каЛа". Саме вона двічі зринає і в Сковороди: у діалозі «Бесѣда, нареченная двое» та в листі до Михайла Ковалинського від 9 липня 1762 р.
26 "Добро таке важке, / а зло таке приступне" (пер. з лат. і гр. Леоніда Ушкалова).
27 Мабуть, це парафраза Книги пророка Ісаї 5: 20. Пор. у Вульгаті: "vae qui dicitis malum bonum et bonum malum ponentes tenebras lucem et lucem tenebras ponentes amarum in dulce et dulce in amarum" (у перекладі Івана Огієнка: "Горе тим, що зло називають добром, а добро - злом, що ставлять темноту за світло, а світло - за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке - за гірке"). До речі, ці слова зринають у творах Сковороди 10 разів.
28 "Зло - найсолодше. / Добро - найгіркіше. / Зло - це блаженство. / Добро - безталання" (пер. з лат. Леоніда Ушкалова).
29 Парафраза Книги Псалмів 5:10. Пор.: грбвъ СЗверстъ гортань й^ъ.
30 Див. прим. 76 до діалогу «БесВда 1-я, нареченная Observatorium. (Сіон)».
31 В останньому рядку Сковорода обіграє старовинну латинську приказку "Sus Minervam docet" ("Свиня вчить Мінерву") [див.: Вечные истины на вечной латыни. De verbo in verbum: Латинские изречения / Сост. С. Б. Барсов. - Москва, 2006. - С. 331], яку можна знайти, наприклад, у Цензоріна [див.: Цензорин. Книга о дне рождения. К Квинту Цере-лию // Вестник древней истории. - 1986. - № 2. - С. 230] та в інших авторів.
32 У шкільній традиції добро трактувалося як таке, що до нього важко доступитися [див., наприклад: Калиноеский С. Десять книг Аристотеля к Никомаху, то есть Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 188].
33 Образ "друга-ворога" був добре знаний у старій українській літературі. Наприклад, Іван Максимович змальовував за його допомогою боротьбу з тілом (плоттю): "Невозможно от себе отнюд удалити, / До исхода от здВшних с нею бѣдній жити / Долженствую, пытати во всВм угаждати, / Неразлучно, як з другом, врагом пребывати" [Максимович І. Осм блаженства євангелскія. - Чернігів, 1709. - Арк. 67 (зв.)].
34 Див. прим. 227 до діалогу «Брань архистратига Михаила со Сатаною».
35 Синонімами до поняття "первообразноє" в українській літературі XVII-XVIII ст. виступали слова: "началный образ", "архітѵп", "прототѵп", "форма найпершая" тощо [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 353; Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 386 (зв.)-387, 462 (зв.), 470, 477, 487; Туптало Д. Книга житій святых. - Київ, 1700. - Арк. 108, 565; Максимович І. Богородице Двво. - Чернігів, 1707. - Арк. 120; Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 16, 77; Слово к народу каѳоліческому. - Почаїв, 1765. - Арк. 108; про це: УшкаловЛ. Метафізика образу // УшкаловЛ. Світ українського бароко: філологічні етюди. - Харків, 1994. - С. 3-10]. Це поняття могло бути допасоване й до Бога. Про Бота-архетипа з посиланням на Ксенофана йдеться, наприклад, в «Євхаристеріоні» Софронія Почаського [див.: Почаський С. Eux«QLcn;f|Qiov, албо Вдячность ясне превелебнВйшому в ХристВ єго милости господину отцу кир Петру Могилѣ // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в ХѴІ-ХѴІІІ в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. -С. 295].
36 Неточна цитата з Євангелії від св. Луки 14: 15. Пор.: В/ілженъ, йже снасть шв^дъ въ цртвїи БЖЇИ.