Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
282 Пісня над піснями 8: 5.
283 Книга пророка Ісаї 33: 17.
284 Пісня над піснями 5: 1.
<43> Одигітрія ("Дороговказниця") (за словником Памви Беринди, "радостная и крѣпкая помогцница, или наставница" [БериндаП. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. -Київ, 1627. - Ст. 440]) - православний іконографічний тип Богородиці [див.: УспенскийЛ.А. Богословие иконы Православной Церкви. - Б. м., 1989. - С. 28], в якому підкреслено такі її риси, як "суворість духовної дисципліни, стриманість, розсудливість" [див.: Аверинцев С. Марія // Аверинцев С. Софія-Логос: Словник / Упорядник та автор передмови Костянтин Сігов; науковий редактор видання Марина Ткачук. 3-є вид. - Київ, 2007. - С. 143].
(44) Схожі слова є в Акафісті святителю Миколаю. Пор.: "Радуйся, великій благочестія столпе, ...наставляя по морю плавающих люте..." (ікос 2-ий, кондак 5-ий).
<45> Книга Псалмів 98 (99): 7.
<46> Євангелія від св. Луки 14: 15. Закінчення вірша звучить так: въ цртвїи вжїи.
<47> Євангелія від св. Івана 16: 22.
(48) Книга пророка Ісаї 61: 7.
(49) Послання св. ап. Павла до филип'ян 4: 7. Пор.:/ийръ вжїй, превос^одАЙ всакъ оу^/иъ.
285 Парафраза церковних піснеспівів. Пор., наприклад: "Пою Спасителю побвдную пѣснь" [Октоїх, сирѣчь Осмогласник. - Київ, 1739. - Арк. 8 (зв.)].
286 Варто зазначити, що в західній традиції візії (visiones) часто існували у формі суперечки між янголами та демонами [див.: Ярхо Б. И. Средневековые латинские видения. Введе-ние // Восток - Запад: Исследования. Переводы. Публикации. - Москва, 1989. - Вып. 4. -С. 38]. При цьому з огляду на те, що в українській літературі XVII-XVIII ст. слово видгьніе означало не лише "сновидіння" [див.: Синонима славеноросская // Киевская старина. -1888. - Т. XXIII. - Дек. - С. 84 (додаток)], але також "театральне дійство" [див.: Транквіліон-Ставровецький К. Зерцало богословіи. - Унів, 1692. - Арк. 1 (лексікон); про це: Петров Н. И. Очерки по истории украинской литературы XVII-XVIII веков. Киевская искусственная литература XVII-XVIII в. в., преимущественно драматическая. - Киев, 1911. - С. 142], ба навіть "ідея" (наприклад, у «Потопѣ зміином» Сковороди), окреслення «Брани архистратига Михаила со Сатаною» як "видВнія", очевидно, містить у собі вказівку на існування таємного зв'язку між 1) фантазмами сну, 2) мистецькими образами й 3) архетипами.
287 Книга Притч Соломонових 9: 9.
Бѣсу со Варсавою
Егда во Обновленій Міра собылося на мнѣ оное:
'О Етефаѵод тагѵ Еофсоѵ ПАоитос єстті. аитагѵ.
"Вѣнец Премудрых Богатсгво Их". Прит[чи] .
Яснѣе изрещи:
"In Corona Sapientum, Divitia Eorum"2.
Тогда во Пусгынѣ явися мнѣ Бѣс3 от Полчигца оных: "Кленущу Нечестивому Сатану, сам кленёт свою душу"4. Имя ему Даймон3.
ДаЙМОН. Слыши, Варсава! младёнческій Уме! Сердце безобразное5! Душо, исполненна Паучйны! не поучающая, но паучающая...6 Ты ли еси творяй сгранныя Дбгматы и новыя Славьі?
Варсава. Мы-to Божіею Милосгію Рабы Господни есмы и дерзаем благовѣсгити Божію Славу сію7:
"Яко Злость Трудна и Горка,
Благость же Легка и Сладка" .
ДаЙМОН. Что ли єсть Благость?
Варсава. Тожде, что Нужносгь.
ДаЙ[мон]. Что єсть Нужность?
Вар[сава]. То, что нѣсть Злость.
ДаЙ[мон]. Что ли есгь Злость?
Вар[сава]. То, что нѣстъ Благость.
ДаЙ[мон]. Откуду родится Нужносгь?
Вар[сава]. Она есгь Вѣтва Благости и Блаженства.
ДаЙ[мон]. Благость же или Блаженство откуду есть?
Вар[сава]. Сія Вѣтва есгь от Дрёва Жизни.
ДаЙ[мон]. Гдѣ есгь Древо Жизни?
Вар[сава]. Пофедѣ Плбти нашея.
ДаЙ[мон]. Что ли есгь Древо Жизни?
Вар[сава]. Есть Закон Ума.
ДаЙ[мон]. Что ли есгь Закон Ума?
Вар[сава]. Свѣт тихій Святьія Славьі Безсмертнаго Отца небеснаго... Образ Ипостаси Его8, Емуже Слава во Вѣки. Амйнь9.
Бѣс пі. коли ко быв смущен, и водрузйв Очи в Землю, помьшіляше в себѣ, негодуя на Странности отвѣтныя. Послѣди же вопросил:
"Нынѣ ли убо Узаконяеши? и подлагаеши во Основаніе лжйвую Твердь сію: "Нужность не Трудна"?"
а Даймон, или Демон, у Еллин значит: Вѣдящій, или Вѣдьма, Знатбк. Aai|jwv. Отсюду Aai|j6viov: острое, трудное, но неключимое и непотребное Вѣдѣніе. У Евангелистов сим Словом именуются Бѣсыіч.