Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
- Автор: Садовничая Виктория Викторовна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-7892-2, 978-966-14-7893-9
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України». Краткое содержание книги:
Дерева отримують близько 90 % від їх живлення з атмосфери (діоксид вуглецю й інші речовини) і тільки близько 10 % із ґрунту. Середнього розміру дерево може забезпечити деревини досить, щоб зробити 170 000 олівців.
Троянди – найбільш кровопролитні квіти. Не кажучи про війну Червоної та Білої троянд, трояндові сади досі є предметом страшних сутичок між англійськими садівниками.
Буряк уживали в їжу з давніх часів. У I–II тис. до н. е. в Середземномор’ї його вирощували як лікарську рослину. Буряковий сік використовували багато лікарів давнини: Авіценна, Гіппократ, Парацельс. У їжу спочатку вживали тільки бурякове листя, а сам буряк використовувався з лікувальною метою.
Стародавні греки настільки цінували цей овоч, що подарунки на знак подяки робили у формі срібного буряка. Стравами з нього прикрашали столи багатих і знатних людей. Стародавні перси ставились до буряка дещо упереджено: хоч і вживали його в їжу, проте вважали, що буряк – символ пліток, сварок і розбрату. Напевно, вирішальну роль тут зіграв колір овоча, що нагадує темну густу кров. Якщо один із сусідів злився на іншого, то вночі таємно підкидав у його будинок великий коренеплід, повідомляючи, таким чином, про свою неприязнь.
Перші згадки про буряк на Русі належать до X–XI ст. Поширився він у XIV ст., а в XVII – відбувся поділ культури на кормові та харчові сорти. На Русі буряк запікали в печі й подавали до чаю.
За легендами, цей овоч дуже цінували богатирі, вважаючи, що він дає силу й допомагає боротися з різними недугами.
Красуні використовували буряк як косметичний засіб – рум’янили ним щоки.
Мигдаль – улюблені ласощі всіх ласунів. Сьогодні мигдалевий горіх використовують не тільки в кулінарії, а й у багатьох інших галузях.
Батьківщина мигдалю – Північна й Західна Азія. У цих районах культура мигдалю виникла за багато століть до нашої ери. Страви з мигдального горішка дуже шанувались у Давньому Єгипті й подавалися виключно вищій знаті й фараонам.
У Великій Британії жменька з п’яти мигдалевих горішків вважається символом великого щастя, міцного здоров’я, довголіття, величезного достатку й багатства.
16 лютого святкується Національний день мигдалю. Відзначають його в США, у штаті Каліфорнія, адже саме там виробляють 65 % світового запасу горіхів. У середині лютого там якраз починають цвісти мигдалеві дерева. А от в Іспанії та Португалії щороку в січні відзначають День мигдалю в цвіту.
Вважають, що кавун виник у пустелі Калахара в Африці. За єгипетськими міфами, його «посіяв» бог пустелі й грози Сет, що уособлював зле начало. У Давньому Єгипті знали й обробляли цю культуру. Кавуни залишали в гробницях фараонів як джерело їжі в їх потойбічному існуванні.
Тільки в XVII ст. кавун потрапив до Іспанії, Китаю, Великої Британії. До Америки він був доставлений через Атлантичний океан африканськими рабами.
Кавун насправді овоч, а не фрукт. Він вважається гарним подарунком для господаря оселі в Японії та Китаї.
1996 р. до Книги рекордів Гіннесса потрапив найбільший у світі кавун. Його вага становила більше 118 кг!
Напевно, кожному доводилося бачити цю гарну квітку – дзвіночок. Але не кожен знає, що він є лісовим готелем для багатьох комах. Уночі, коли в лісі стає прохолодно й випадає роса, комахи замерзають, їхні крильця намокають. Ось тут і стає їм у пригоді дзвіночок, який на ніч не закриває свою квітку. Тож заповзають і залітають туди всі, хто хоче переночувати в теплі. Адже у квітці температура на 4–5 градусів вища, ніж зовні. Рятує комах дзвіночок і вдень – від негоди.
Експериментальні дослідження показали, що одні види дерев немов підзаряджають людський організм своєю біологічною енергією, а інші навпаки – висмоктують її.
Найбільш живильними деревами для більшості людей є дуб і каштан.
Висмоктували енергію в 95 % учасників експерименту, проведеного 1983 р. в Києві, тополя й осика. Ці властивості, на думку дослідників, однаково корисні людям. Коли людина має хронічну хворобу або просто перевтомлена, дерева підживлять ослаблений організм і, навпаки, в разі перенапруги організму від гострого захворювання «висмокчуть» хворобу, посилюючи захисні функції людини.