Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України
- Автор: Садовничая Виктория Викторовна
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-966-14-7892-2, 978-966-14-7893-9
- Жанр: Прочая детская
Электронная книга - «Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України». Краткое содержание книги:
Цікаві факти про рослини
У Бразилії є дерево під назвою «молочна соска». Досить зачепити кінчиком ножа його стовбур – і з кори потече рослинне «молоко». За один раз дерево дає до 4 л молока, яке перед вживанням треба тільки розбавити водою та закип’ятити.
У Новій Зеландії зростає капустяне дерево, а в Полінезії – шпинатне. Їсти потрібно листя.
У Середній Азії росте гарбуз-люффа, з якого роблять знайомі всім мочалки. Довжина плодів цієї рослини, а відповідно й мочалок, може сягати 180 см.
У багатьох частинах світу спеціально вирощують рослину під назвою «посудна горлянка». Форма плодів цієї рослини настільки різноманітна, що з них можна складати сервізи.
На острові Нова Гвінея зростає трава путянг, листя якої тверде й гостре, як сталь. Місцеві папуаси, котрі мають густу рослинність на обличчі й жорстке волосся, голяться листям цієї трави.
Через великі запаси води деревина баобаба зазвичай загниває, і стовбур стає порожнистим. Інколи там живуть люди. На півночі Австралії дуплистий стовбур древнього баобаба якийсь час використовували для міської в’язниці. Відомий випадок, коли баобаб служив автобусною зупинкою, він уміщав до 30 людей.
В Індії росте дерево кеппел, його плоди такі запашні, що людина, яка їх скуштує, сама починає пахнути фіалками. Цим активно користуються місцеві дон-жуани.
Тюльпанове дерево відоме своїми квітками, які зовні справді нагадують звичні для нас степові тюльпани. Тільки вони мають зеленувате забарвлення, з великою помаранчевою плямою біля основи.
На Аравійському півострові та в Південно-Західній Азії є рослина, яку називають «квіткою сміху». Її насіння розміром з горошину здатне викликати в людини безпричинний сміх на… півгодини, після чого людина спокійно та безтурботно засинає. Лікарі-стоматологи дають «зерна сміху» хворим з алергією на новокаїн.
Конвалієве дерево отримало свою назву через схожість запаху його квіток із запахом конвалії. Зовні ж квітки конвалієвого дерева зовсім не схожі на перлинки-краплі лісової красуні. Вони дрібні, непоказні, зеленуваті й зібрані в ґроноподібні суцвіття. Однак узимку конвалієве дерево вкрите яскраво-червоними плодами, що нагадують плоди горобини.
Цукеркове дерево цілком заслужило свою назву. На його гілках справді зростають своєрідні «цукерочки». Правда, це не плоди, а гілочки-плодоніжки – коричневого кольору, химерно зігнуті, трохи тонші за олівець. Вони містять до 40 % фруктози, дуже солодкі й за смаком нагадують родзинки. Самі ж плоди цукеркового дерева дрібні й жорсткі. Цукеркове дерево часто, особливо в Китаї та Японії, вирощують як декоративну рослину, а також для отримання солодощів. Деревина цукеркового дерева має гарний колір і малюнок і використовується у виробництві меблів та музичних інструментів.
Суничне дерево – ще одне «смачне» дерево. Його плоди зовні дійсно нагадують плоди суниці – яскраво-червоні з дрібно-горбкуватою поверхнею. Плоди суничного дерева їстівні, вони соковиті й солодкі. З них готують варення, вино та лікери.
Полуничне дерево восени вкривається червоними кулястими плодами розміром з невелике яблуко, що формою нагадують гігантські ягоди полуниці. Вони їстівні та складаються з солодкої слизистої м’якоті, в яку занурені досить крупні «зернятка». Але, звичайно, плоди, а точніше – супліддя полуничного дерева, не мають нічого спільного зі справжньою полуницею. Наукова назва цієї рослини – кизил голівчастий.
Існує й «суничне дерево» – міріка червона. Це дерево заввишки 5–15 м зростає в Японії, Китаї й Індокитаї, де воно використовується як харчова і лікарська рослина. Плоди міріки також за виглядом і за смаком нагадують суницю – дрібні, кулястої форми, зі щільною шкірястою оболонкою та ніжною, солодкою м’якоттю.
Бамбук – найвища трава у світі, за деякими відомостями, стебла бамбука, що ростуть на Яві, досягають висоти 51 м. Росте ж він так швидко, що це можна навіть почути: швидкий зріст супроводжується характерним приглушеним шелестінням і потріскуванням.
Спочатку деревина бамбукового стебла достатньо м’яка, і лише в два-три роки рослина досягає зрілості, жовтіє і стає незвичайно твердою. Деревина деяких видів бамбуку настільки тверда, що з неї виготовляють мечі, які не поступаються міцністю сталевим. Коли рубають такий бамбук, з-під сокири летять іскри.