Бійцівський клуб

Морозилка відкрита на дюйм, коли Марла торкається мого плеча й питає:

— Що на вечерю?

Космічна мавпочка навпочіпки споглядає себе в люстерко.

— Я лайно, заразне людське сміття творіння.

Коло замкнулося.

Місяць тому я боявся, що Марла відкриє холодильник. Тепер я сам боюся туди зазирати.

О Боже. Тайлер.

Марла любить мене. Марла не розрізняє.

— Я рада, що ти повернувся, — каже вона. — Нам треба поговорити.

О, звісно, кажу. Нам треба поговорити.

Я не можу змусити себе відкрити морозильник.

Я — Зіщулений Пах Джо.

Кажу Марлі не торкатися нічого в морозилці. Навіть не відкривати. Якщо вона навіть щось там знайде — не їсти, не згодовувати кішці чи комусь іще. Космічна мавпочка позирає на нас так, що кажу Марлі: треба йти. Ми поговоримо в іншому місці.

Сидячи на східцях підвалу, одна космічна мавпочка читає іншим:

— Три способи зробити напалм: перший — можна змішати рівні частини бензину і замороженого концентрату помаранчевого соку, — читає мавпочка в підвалі. — Другий — змішуєш порівну бензин і дієтичну колу. Третій — можна розчинити в бензині розтертий наповнювач для котячих туалетів, доки не загусне.

Ми з Марлою переносимося з «Миловарні Пейпер-стрит» до будки планети «Denny's»[34], помаранчевої планети.

Це те, про що говорив Тайлер, що саме Англія відкривала нові землі, будувала колонії і робила мапи, то й більшість географічних місць носять назви, похідні від британських. Англія дала імена всьому. Чи майже всьому.

Ірландія, наприклад.

Нью-Лондон, Австралія.

Нью-Лондон, Індія.

Нью-Лондон, Айдахо.

Нью-Йорк, Нью-Йорк.

Перемотаємо вперед, у майбутнє.

Отже, коли освоєння космосу піде на повну, схоже, мегакорпорації відкриватимуть і наноситимуть на мапи нові планети.

Зоряне скупчення «ІВМ».

Галактика «Philip Morris».

Планета «Denny’s».

І кожна планета матиме відповідний корпоративний стиль, чи хто там першим її зґвалтує.

Світ «Budweiser».

У нашого офіціанта на лобі ґуля розміром із гусяче яйце, стоїть він виструнчившись, підбори зведені разом.

— Сер! — каже він. — Ви б хотіли замовити щось зараз? Сер! — каже. — Усе, що замовите, — безкоштовно. Сер!

Тобі уявляється запах сечі в супі у кожного.

Дві кави, будь ласка.

Марла питає:

— Чого це він пропонує нам їсти безкоштовно?

Кажу, офіціант гадає, що я Тайлер Дерден.

З огляду на це Марла замовляє смажених молюсків, суп із молюсків, рибний кошик, смажене курча, печену картоплю до всього і повітряний шоколадний пиріг.

Крізь віконце для видачі їжі з кухні три кухарі — один із шовчиками вздовж верхньої губи — спостерігають за нами з Марлою і перешіптуються, схилившись побитими головами. Кажу офіціантові, дайте нам, будь ласка, чисту їжу. Не додавайте туди якого-небудь сміття.

— У такому разі, сер, — каже наш офіціант, — дозвольте мені порадити леді не замовляти тут суп із молюсків.

Дякую. Супу з молюсків не треба. Марла дивиться на мене, і я кажу їй: «Довірся мені».