Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочее научное » Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу
Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу

Электронная книга - «Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу». Краткое содержание книги:

У своїх попередніх творах «Зброя, мікроби і сталь» та «Колапс» Джаред Даймонд змінив наше розуміння причин, через які цивілізації переживають злети й падіння. А тепер, у завершальній книзі цієї монументальної трилогії, він пояснює, яким чином успішні країни одужують від криз завдяки впровадженню вибіркових змін — механізму пристосування, який значною мірою асоціюється з подоланням особистісних травм. Автор розповідає, як у недалекому минулому сімом країнам вдалося успішно пережити радикальні збурення, пройшовши болісну самооцінку й адаптацію, та розкриває закономірності процесу одужання цих унікальних держав. Та чи здатне людство взагалі навчатися на прикладах минулого? Чи не марнують Сполучені Штати та весь світ свої природні переваги, чи не рухається людство шляхом політичних конфліктів.
1 ... 46 47 48 49 50 51 52 53 54 ... 120
Перейти на страницу:

Але Індонезія не розвалилася на частини. Напрочуд швидко і буквально з чистого аркуша їй вдалося виховати у свого населення відчуття національної ідентичності. Це почуття сформувалося частково спонтанно, а частково — завдяки свідомим зусиллям індонезійського уряду. Одним із стовпів цього почуття є гордість за революцію 1945-1949 років і за звільнення від голландського колоніального правління. Уряд посилює це спонтанне почуття гордості, переповідаючи історію подій 1945-1949 років (і маючи на те законне право), як героїчну боротьбу за національну незалежність — так само, як в американських школах учням викладають історію нашої революції. Індонезійці пишаються величезним обширом території своєї країни, і це почуття добре передається в індонезійському національному гімні Dari Sabang sampai Merauke («Від Сабанга до Мерауке», тобто від найдальшої західної точки до найбільш східної, відстань між якими становить 3400 миль). Ще одним стовпом національної ідентичності індонезійців є швидке прийняття і засвоєння як загальнонаціональної напрочуд легкої та гнучкої мови бахаса, що мирно співіснує з 700 місцевими мовами.

Індонезійський уряд намагається посилити в населення почуття національної ідентичності, наголошуючи на необхідності шанування не лише перелічених підвалин, а й п'яти принципів Панкасіли, та проводячи щорічні церемонії вшанування сімох загиблих генералів у Джакарті. Після 2012 року мені доводилося мешкати в багатьох індонезійських готелях, проте в жодному з них я не бачив розписів, що оповідали б про «комуністичний заколот», на кшталт зображених у фойє готелю, в якому я зупинявся 1979 року. Сучасним індонезійцям для підтримання почуття національної ідентичності вже не потрібні неправдиві оповідки про «комуністичний путч». Мені як сторонньому оглядачу цей поглиблений сенс національної ідентичності видається однією з найбільш значущих змін, що впадають в око.

Розділ 6

Відбудова Німеччини

Німеччина в 1945 році — 1945-1961 — Німці висловлюють власну думку — 1968 — Наслідки 1968 — Брандт і возз'єднання — Географічні обмеження — Жаль до самих себе? — Лідери й реалізм — Структура кризи

Капітуляція Німеччини 7-8 травня 1945 року стала кінцем Другої світової війни в Європі. Якою ж була ситуація в Німеччині станом на цей період? Лідери нацистів — Гітлер, Геббельс, Гіммлер та Борман — або збиралися скоїти самогубство, або вже вкоротили собі віку. Німецькі війська, які колись завоювали всю Європу, були відкинуті й ущент розбиті. Близько семи мільйонів німців загинуло: військові — на фронтах, цивільні — від бомбардувань, біженці — під час втечі, в першу чергу від радянських військ, які наступали, палаючи бажанням помститися за те, що було скоєно на окупованих територіях.

Десятки мільйонів німців, яким вдалося вижити, зазнали психологічної травми внаслідок жорстоких бомбардувань та обстрілів (фото 6.1). Практично всі великі німецькі міста перетворилися на руїни в результаті американо-англійських авіаційних нальотів та вуличних боїв (фото 6.2). Від чверті до половини житлового фонду німецьких міст було знищено.

Чверть колишньої території Німеччини було передано Польщі та Радянському Союзу. Те, що від неї залишилось, поділили на чотири окупаційні зони, які згодом стали двома окремими державами.

Близько 10 мільйонів німців перетворилися на біженців без даху над головою. Мільйони людей шукали зниклих членів своїх родин; дехто з них якимось дивом знайшовся живим через багато років. Але більшість зникли безвісти, і місце та обставини їхньої смерті назавжди залишаться невідомими. Мій перший вчитель німецької, колишній вигнанець з німецьких земель, які відійшли до Польщі та Радянського Союзу, в 1954 році якось сказав мені, що в нього був син. Я наївно почав розпитувати про сина, і чоловік із болем в голосі вигукнув: «Його кудись забрали, і відтоді ми більше нічого про нього не чули!» Коли я познайомився зі своїм вчителем, вони з дружиною перебували в стані цієї непевності вже 10 років. Двом іншим моїм німецьким друзям «пощастило»: один дізнався про ймовірну смерть свого батька рік по тому, як отримав від нього останню звістку, а другому повідомили, що його брат помер, через три роки.

У 1945 році німецька економіка лежала в руїнах. Валюта стрімко втрачала вартість через інфляцію. Дванадцять років німецький народ обробляли фашистською пропагандою. Практично всі чиновники були або переконаними нацистами, або їхніми прихильниками, бо для отримання державної посади мусили складати особисту присягу на вірність Гітлеру. Німецьке суспільство було авторитарним.

Сучасна Німеччина є країною з ліберальною демократією. За економічним розвитком вона посідає четверте місце у світі і є одним із найбільших світових експортерів. Німеччина є найпотужнішою країною Європи. Свого часу вона запровадила власну стабільну валюту (дойчмарку); потім відіграла провідну роль у запровадженні спільної європейської валюти (євро), а також у створенні Європейського Союзу, який у мирний спосіб об'єднав Німеччину з країнами, проти яких вона ще недавно вчиняла акти агресії. Загалом Німеччина подолала своє нацистське минуле. Німецьке суспільство нині значно менш авторитарне, ніж було колись.

Що ж сталося в інтервалі між 1945 роком та сьогоденням? Що спричинило такі разючі зміни? Вперше я приїхав до Німеччини в 1959 році, прожив там до 1961 року і відтоді періодично відвідував цю країну. Далі я розгляну ті п'ять змін, свідком яких став особисто. Коли я вперше надовго туди приїхав, дві з цих змін майже завершилися (поділ Німеччини та західнонімецьке економічне відродження); дві інші вже почались і продовжувалися з прискоренням (подолання спадщини нацистського минулого та соціальні зміни); а п'ята (об'єднання) сталася лише через кілька десятиліть і здавалася мені та моїм німецьким друзям в 1961 році абсолютно немислимою. В плані тематики цієї книги — структури кризи та вибіркових змін — Німеччина в багатьох аспектах є крайнім випадком, включно з геополітичними обмеженнями та роллю видатних лідерів у змінах як на краще, так і на гірше. Насамперед, масштаби кризи, в якій вона опинилася, були екстремальними. Японії Мейдзі напад лише загрожував, Фінляндія та Австралія зазнали нападу, але їхні території залишилася не окупованими; а Німеччина та Японія в 1945 році зазнали нападу, були переможені, окуповані та зруйновані значно більше, ніж будь-яка інша країна, досліджувана в цій книзі.

-

Переможці у Другій світовій війні розчленували Німеччину на чотири окупаційні зони: американську на півдні, французьку на південному заході, британську на північному заході та радянську на сході. Столиця Берлін опинилася на території радянської зони, але й вона була поділена на сектори окупації для кожної з чотирьох сторін і перетворилась на такий собі нерадянський острів у радянській зоні окупації. 1948 року Радянський Союз запровадив блокаду сухопутного доступу американців, британців та французів до їхніх анклавів у Берліні, аби змусити західних союзників від цих анклавів відмовитись. Союзники у відповідь організували повітряний місток і близько року постачали Берліну продовольство за допомогою авіації, аж поки в 1949 році блокаду не було знято.

Того ж самого 1949 року союзники об'єднали свої зони в одну, яка отримала назву Федеративна Республіка Німеччина (відома також як Західна Німеччина). Радянська зона стала Німецькою Демократичною Республікою, відомою також як Східна Німеччина (скорочено німецькою DDR). Нині Східну Німеччину зазвичай згадують зневажливо — як недолугу комуністичну диктатуру, що зрештою припинила своє існування і була поглинута Західною Німеччиною. Назва «Німецька Демократична Республіка» асоціюється з великою брехнею на кшталт Народно-Демократичної Республіки Корея (офіційна назва Північної Кореї). Чомусь швидко забули, що заснуванню Східної Німеччини сприяла не лише груба сила Радянського Союзу, а й комуністичний ідеалізм певної частини німців, і що багато німецьких інтелектуалів свідомо перебралися до Східної Німеччини з Німеччини Західної або з інших країн, де вони жили у вигнанні.

1 ... 46 47 48 49 50 51 52 53 54 ... 120
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)