Бгаґавад-ґіта
- Автор:
- Год: 1999
- Язык: украинский
- Год: Альманах «Зерна»
- Переводчик: Микола Ільницький
- Жанр: Древневосточная литература
Электронная книга - «Бгаґавад-ґіта». Краткое содержание книги:
Бгаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Магабгарата. В Магабгараті описуються події приблизно 7-тисячолітньої давнини.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Перейти на страницу:
25. Так чинять незрячі, для кого робота — повинність,
Так мудрі для єдності світу чинити повинні.
26. Просвітлений темного не підіймає на кпини,
Якщо той при ділі, бо діло — властивість людини.
27. В природі все ґунам підвладне — стійке і мінливе,
Хто каже: «Усе роблю сам», той хвалько є брехливий.
28. Хто знає, як діляться ґуни природи і дії,
До ґун непричетний, він їх колобіг розуміє.
29. Хто знає цю істину, хай свою мову обмежить:
Захоплених ґунами й ділом нехай не бентежить.
30. Для мене верши всі діла, вічний Атман з тобою,
Від страху і пристрастей вільний, ти станеш до бою.
31. Хто вченням моїм керуватися буде в надії,
Той волю сподівану може здобути й при дії.
32. Той згине в невіданні, хто моє слово зневажить,
У кому непослух і чванство сліпе переважить.
33. Мудрець навіть чинить, скоряючись власній природі.
Всьому, що підвладне законам, перечити годі.
34. Огида і хіть — почуття споконвіку тілесні,
Від цих ворогів хай рятують нас сили небесні.
35. Призначену дгарму сповняй, не шукай досконалу,
Умри в ній, як треба: з чужого-бо користі мало».
36. Промовив тут Арджуна: «О, просвіти мене, Боже:
Хто всупереч волі схиляти на гріх мене може?»
37. Почув він: «То гнів, що усе спопеляє до решти,
То пристрасть, то страх, то твоє честолюбство, нарешті.
38. Як димом вогонь, як залізне люстерко — іржею,
Як зародок плівкою — світ оцей вкритий олжею.
39. Гнів — мудрості ворог, що досі у безвість не канув,
Вогонь ненаситний в одежі одвічного Ками.
40. Чуття, манас, буддхі (свідомість) гніздом його звуться;
Знання заслонивши, він дурить втіленних заблудших.
41. Якщо ти зумієш свої почуття подолати,
То й того, що розум затьмарює, вб’єш супостата.
42. Могутня є сила чуттів, але розум — над нею,
Над розумом — вічна душа, а Господь — над душею.
43. До нього прямуй і ділами своїми й думками,
І лихо здолаєш в особі звабливого Ками».
Перейти на страницу: