Бгаґавад-ґіта
- Автор:
- Год: 1999
- Язык: украинский
- Год: Альманах «Зерна»
- Переводчик: Микола Ільницький
- Жанр: Древневосточная литература
Электронная книга - «Бгаґавад-ґіта». Краткое содержание книги:
Бгаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Магабгарата. В Магабгараті описуються події приблизно 7-тисячолітньої давнини.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Перейти на страницу:
14. Для йоґинів вірних з думками про мене щомиті
Дороги до мене, о мужній, постійно відкриті.
15. І хто за життя досконалість найвищу з них має,
Народжень нових на землі той уже не зазнає.
16. Світи, пам’ятай, кругообіжну мають основу,
Досягши мене, вже ніхто не народиться знову.
17. Хто знає світ Брами, його пізнає через очі:
Поділений він рівномірно на дні і на ночі.
18. Йде за непроявленим ночі проявлене днини —
У світі проявленого непроявлене гине.
19. А скільки істот, що за темені зникли поволі,
З’являються разом із променем на видноколі.
20. Та знай, що буття непроявлене ще не єдине,
Є й вічне, яке із істотами разом не гине.
21. Це непроявленне, це вічне, це неперехідне —
Верховна оселя моя. І лиш хто його гідний,
22. Той вже не народиться знову. Він буде по смерті
З тим духом найвищим, що Всесвіт на нім розпростертий.
23. Повернеться чи не повернеться йоґин — не бійся, —
Тобі сповіщатиму я, о найкращий з індійців.
24. При світлі, у час, коли сонце на північ запрагло,
Хто брагмо досяг, той по смерті вступає у брагмо.
25. При темені, в пору, як сонце на південь вертає,
Вмираючи, йоґин іще народитися має.
26. Одвічні дороги ці світу складають основу:
Одна без повернень, а друга вертається знову.
27. Не буде блукати, хто знає про дві ці дороги;
Ніде і ніколи не зраджуй, мій витязю, йоґи!
28. За подвиги й жертви утішишся свіжістю плоду:
Одвічна обитель тобі буде в винагороду».
Перейти на страницу: