Бгаґавад-ґіта
- Автор:
- Год: 1999
- Язык: украинский
- Год: Альманах «Зерна»
- Переводчик: Микола Ільницький
- Жанр: Древневосточная литература
Электронная книга - «Бгаґавад-ґіта». Краткое содержание книги:
Бгаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Магабгарата. В Магабгараті описуються події приблизно 7-тисячолітньої давнини.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.
Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.
Перейти на страницу:
61. Хто їх вгамував, той у дусі міцний, а не в тілі,
Він, сидячи навіть, прямує до вищої цілі.
62. Хто пристрастей раб, той не зможе уникнути лиха:
За пристрастю слідом прямує пожадлива пиха.
63. Пожадливість сплоджує гнів — смертоносну загрозу,
Що пам’ять туманить, ясний скаламучує розум.
64. Хто пристрастей світ омине, не здригнувшись чуттями,
Хто Господу серце вручив — ясність духа дістане.
65. Хто пан над чуттями, того не ляка невідомість,
У того для блага просвітлена духом свідомість.
66. Без розуму творчої думки знайти не удасться,
Без думки — спокою, без спокою — ладу і щастя.
67. Того ж, хто утіхам готовий довірити серце,
Свідомість заносить, як вітер на водах суденце.
68. Тоді лиш, о мужній, ти можеш здолати загрозу,
Як владу свою над чуттями вершитиме розум.
69. Всі сплять, а для розуму віщого — сонячна днина,
Всі смертні встають, для безсмертного — сонна година.
70. Як води вступають до моря безмежно стійкого,
Вступають бажання в такого, а не в пристрастного.
71. Відкинувши пристрасті, опанувавши собою,
Звільнившись від себе, приходить мудрець до спокою.
72. І навіть упавши, і навіть умерши від рани,
Хто з брагмо, той завжди на вірнім шляху до нірвани».
Перейти на страницу: