Мистецтво і життя. Збірник

Згодом він виправив: я — хлопчик п’ятнадцяти років, подумавши, безумовно, що властива йому скороспілість почуттів може здатися неправдоподібною. У списку персонажів роману «Напередодні» Каратєєв — прообраз героя книги — названий своїм ім’ям, так само як болгарин Катранов.

Після такого списку Тургенєв складає біографічні дані своїх персонажів. Ми знаходимо там опис їхньої зовнішності, предків, як, наприклад: «У родині була падуча; одна кузина матері була божевільною», потім моральну оцінку: «Чуттєва, але трохи несмілива. Добрий і чесний — йому це нічого не коштує… Схильний до релігійного містицизму». Часто у цих нотатках окремі риси запозичені в реальних людей, які тут згадані.

Усі, хто вивчав метод праці різних романістів, знають, що Тургенєв тут нагадує найвизначніших з них. Бальзак охоче говорить про «віварій», звідки він черпає поживу для своїх творів. Ми знаємо деякі з моделей Толстого. Доктор Пруст, можливо, опублікує коли-небудь записні книжки Марселя Пруста, з яких буде видно, як формувався персонаж його твору, і де, як і у Тургенєва, зазначено його справжнє ім’я. Художня творчість — не творчість ex nihilo[110]. Це перегрупування елементів реальної дійсності. Можна легко довести, що найдивовижніші оповідання, які здаються нам дуже далекими від реальних спостережень, такі, як «Мандри Гуллівера», оповідання Едгара По, «Божественна комедія» Данте або «Юбю-король» Жаррі[111], зіткано із спогадів, так само як чудовиська Леонардо да Вінчі або істоти на капітелі складені з частин людського тіла і тіла тварин. «Митець, — говорить Валері, — збирає, нагромаджує, будує, матеріалізуючи велику кількість бажань, намірів, ситуацій, виявлених ними в усіх сферах духу і буття». Слід додати, що створений таким чином механізм стає внаслідок свого власного розвитку генератором життя. Так, Пруст, створивши Шарлюса, спираючись на Монтеск’є, дістає змогу говорити «як Шарлюс», не потребуючи моделі. У Бальзака це самостійне життя персонажів дуже помітне, особливо наприкінці його життя.