Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів

Кілька солдатів побігли за смолоскипами, а Келен рушила вперед. Надін тримала факел над головою, освітлюючи дорогу. По коридору розносився тупіт чобіт, брязкіт кольчуг, брязкіт сталі і тріск факелів.

Але в голові Келен, перекриваючи всі ці звуки, як і раніше дзвеніли крики Кари.

Келен зупинилася на перетині коридорів, перевела подих і озирнулась.

— Сюди! — Надін вказала на краплі крові на підлозі. — Він пішов у цю сторону!

Келен подивилася в темний коридор. Він вів до сходової клітки і вгору, до палацу. Другий коридор, направо, йшов до розташованого під палацом лабіринту складів, тунелів для перевірки стану фундаменту і дренажних каналах для відведення грунтових вод. Ці канали на виході були обладнані важкими кам'яними шлюзами, які пропускали воду, але не давали нікому проникнути всередину.

— Ні, — заперечила Келен. — Сюди — направо.

— Але кров! — Заперечила Надін. — Він пішов туди!

— Досі ми крапель крові не бачили. Він просто хоче збити нас зі сліду. Лівий коридор веде у внутрішні приміщення палацу, а Джеган пішов сюди, вправо, де немає людей.

Келен рушила по правому коридору, і Надін пішла слідом.

— Та що йому до людей? Він же перебив і поранив купу солдат!

— А вони відтягли йому руку. Джегану глибоко наплювати, вб'ємо ми Марліна чи ні, але, з іншого боку, якщо йому вдасться втекти, то тіло Марліна можна використовувати, щоб заподіяти ще більше шкоди.

— Та якої шкоди він може завдати, окрім як вбити ще когось?

— Є ще замок Чарівника, — пояснила Келен. — Сам Джеган не володіє ніякою іншою магією, за винятком своїх здібностей соноходця, зате може використовувати людину, що володіє чарівним даром. Хоча, наскільки я встигла помітити, він поки не дуже-то обізнаний у тому, як користуватися чужою магією. Ті штучки, які він тут витворяє, — це найпростіше застосування повітря і тепла. Груба сила. І в цьому наша перевага. Я б на його місці спробувала дістатися до замку і скористалася наявної там магією, щоб завдати максимально можливого збитку.

Келен повернула до старих сходів, вирубаних в камені, і помчала по них, стрибаючи через сходинки. Внизу в тунелі коридор знову розгалужувався. Вона повернулася до біжучим слідом за нею солдатам:

— Розділіться на два загони — по одному на кожен коридор. Це самий нижній рівень. На перетинах перекривайте всі ходи. Запам'ятовуйте, куди і коли повертаєте, інакше ризикуєте проблукав тут кілька днів. Ви вже бачили, на що він здатний. Якщо виявите його, не намагайтеся зловити.

Поставте вартових на випадок, якщо він спробує прорватися, і шліть гінців до мене.

— А як ми вас знайдемо? — Запитав один із солдатів. Келен подивилася в правий коридор.

— На кожній розвилці я буду повертати вправо. А тепер поспішайте. Він, без сумніву, намагається вибратися з палацу. Його не можна упустити. Якщо він дістанеться до замку, то зможе пройти крізь ті щити, через які не зможу пройти я.