Нічний черговий

Прокинувся я від телефонного дзвінка. Флора Слоун запрошувала мене повечеряти з ними. Я постарався прийняти запрошення з належним ентузіазмом. Вона сказала, що переодягатись до вечері не треба, що ми їдемо за місто. Якимсь чином Білл забув покласти у валізу свій смокінг, і тепер він летить з Америки, але ще не прибув. Я сказав, що мене це цілком влаштує, і пішов прийняти холодний душ.

Зустрілися ми в барі готелю, щоб випити чогось перед вечерею. На Слоуні був темно-сірий костюм. Не мій. Черевики він також перевзув. За столиком сиділа ще одна пара, яка теж прилетіла на нашому літаку і теж була з Грінвіча. Вони встигли сьогодні трохи покататися, і жінка вже кульгала.

— Це чудово! — раділа вона.— Тепер я зможу наступні два тижні просто грітися на сонечку.

— До весілля,— сказав її чоловік,— вона торочила мені, що страх як любить лижі.

— Але ж, дорогий, то було до весілля, — благодушно мовила жінка.

Слоун замовив пляшку шампанського. Вона швидко спорожніла, і Слоунів знайомець замовив другу. Треба буде забратися з Санкт-Моріца до того, як настане час віддячувати їм. Живучи так, любити бідних неважко.

Ми вирушили до ресторану, розташованого у простому сільському будинку неподалік від готелю, і випили ще чимало шампанського. Ціни там були далеко не такі скромні, як приміщення. Під час вечері я дізнався про Грінвіч набагато більше, ніж мені потрібно,— кого мало не вигнали з клубу гри в гольф, яка дама з яким із гінекологів займається «цим самим», скільки коштує прибудова до вілли Пауелсів, хто наймужніше боровся проти спільного навчання з чорними дітьми. Навіть якби мені гарантували, що до кінця тижня я одержу назад свої сімдесят тисяч доларів, не знаю, наскільки мене вистачило б на такі розваги.

Після вечері було ще гірше. Коли ми повернулися до готелю, чоловіки пішли грати у бридж, а Флора попросила мене спуститися з нею в дансинг «Королівський клуб». Кульгава дама пішла з нами подивитись, як ми будемо танцювати. Коли ми сіли за столик, Флора захотіла шампанського. Цього разу платив уже я.

Я ніколи не любив танцювати, а Флора була з тих жінок, які так притискаються до своїх партнерів, ніби хочуть позбавити їх можливості рухатись, щоб ті не втекли. У кімнаті було душно, мій фланелевий піджак був досить важкий і тісний під пахвами, до того ж я потопав у ароматі Флориних парфумів. Танцюючи, Флора весь час лагідно дзижчала в моє вухо.

— О, я така рада, що ми познайомилися,— шепотіла вона.— Я ніяк не можу затягти Білла на танцювальний майданчик. Можу заприсягтися, що ви — першокласний лижник. Це видно з того, як ви рухаєтесь.— Очевидно, в мозку місіс Слоун секс був нерозривно пов'язаний з іншими видами людської діяльності. — Ви покатаєтесь завтра зі мною?