Якщо кров тече [UK]

Він крутить пальцями палички, вмощується краще й грає вступ до «My Sharona», але якось воно не так. Звучить стерильно. Він бачить якогось містера Бізнесмена, той наближається, портфель хилитається, наче короткий маятник, і щось у ньому — Бог знає що — змушує Джареда оголосити про його наближення. Він переходить спочатку на ритм реґі, а тоді на щось плавніше, якусь суміш «I Heard It Through the Grapevine» і «Susie Q».

Уперше від миті, коли він пробігся барабанами, щоб розігрітися й оцінити звук установки, Джаред відчуває іскру й розуміє, чому захотів сьогодні встановити тронку. Він починає стукати в неї на слабкі долі, і те, що він вибиває, перетоплюється на щось схоже на ту стару дудку від Champs — «Tequila». Це круто. Течія підхопила його, а течія — це мов дорога, якою хочеться йти. Він міг би прискорити ритм, додати туди трохи тома, але він стежить за містером Бізнесменом, і щось із тим дядьком наче не так. Джаред гадки не має, чому Бізнесмен опинився на середині течії, і йому все одно. Іноді так просто буває. Течія розповідає історію. Він уявляє містера Бізнесмена у відпустці в такому місці, де в коктейль вставляють маленьку рожеву парасольку. Може, він із дружиною або з особистою помічницею, попелястою білявкою в бірюзовому бікіні. І вони якраз слу­хають оце. Це барабанщик розігрівається перед вечірнім виступом, ще до того, як навколо запалять смолоскипи на бамбукових держаках.

Йому здається, що містер Бізнесмен просто промине його й попрямує до свого бізнесменського готелю; що шанси на нову поживу для Чарівного Капелюха зависли десь між благенькими і ніякими. Коли він зникне, Джаред перемкнеться на щось інше й дасть тронці спокій, але зараз цей ритм правильний.

Але замість того щоб пропливти мимо, містер Бізнесмен зупиняється. Усміхається. Джаред і собі либиться й киває на циліндр на тротуарі, не збиваючись із ритму. Містер Бізнесмен його ніби не помічає і не годує капелюха. Він ставить портфеля між бізнесменськими черевиками й починає рухати стегнами з боку в бік, підлаштувавшись під ритм. Тільки стегна, все інше лишається нерухомим. Обличчя незворушне, наче грає в покер. Він ніби дивиться в якусь точку просто у Джареда над головою.

— Давай, дядьку, — каже якийсь молодик і дзенькає монетками в капелюх. Щоб легенько підштовхнути містера Бізнесмена, а не за ритм, але нехай.

Джаред починає швидкими й легкими ударами залучати хай-хети, він дражниться, майже пестить його. Іншою рукою стукає тронку на слабкі долі, використовуючи педаль, щоб додати трохи низів. Виходить приємно. Дядько в сірому костюмі схожий на банківського клерка, але гойдання стегнами родом з іншого місця. Він підносить руку й починає вимахувати вказівним пальцем під ритм. На зворотному боці долоні видно маленький шрам у формі півмісяця.

***

Чак чує, що ритм змінюється, стає більш екзотичним, і на мить майже приходить до тями й іде геть. А тоді думає: «Та до сраки, жоден закон не забороняє танцювати на вулиці». Він відступає від портфеля, щоб не перечепитись, а тоді кладе руки на неспокійні стегна й джайвово обертається за годинниковою стрілкою, ніби виконує команду «кругом». Так він робив у часи, коли його гурт грав «Satisfaction» або «Walking the Dog». Хтось сміється, хтось інший плескає в долоні, і він розвертається знову, махнувши полою піджака. Думає про танці з молодшою сестричкою. Молодша сестричка була чорноротою босячкою, але в танцях могла дати жару.