Цілодобова книгарня містера Пенумбри

Я не підприємець і не дуже тямлю в бізнесі, але тієї миті мені понад усе на світі хочеться заснувати компанію, розвинути її до масштабів Google, і все лише для того, щоб довірити управління Кет Потенте.

На нас дмухає вогкий вітер. Я відриваю очі від «Невидимця» й бачу, що у дверях стоїть Пенумбра. Пасма волосся над вухами сплутались, потемніли від дощу. Він цокотить зубами.

Ніл зривається на ноги, аби провести його до столу. Кет допомагає йому з пальтом. Пенумбра тремтить і тихенько примовляє: «Дякую вам, серденько, дякую». Важко ступаючи, він підходить до столу й хапається за спинку стільця.

— Містере П, радий познайомитися з вами, — каже Ніл і простягає руку. — Обожнюю вашу книгарню. — Пенумбра міцно потискає його долоню. Кет привітно махає рукою.

— То це ваші друзі, — каже Пенумбра. — Радий з вами познайомитися, з вами обома. — Він сідає й різко втягує повітря. — Я не сидів у цьому закладі навпроти таких юних облич, відколи… та що там, відколи в самого було таке ж юне обличчя.

Мені вже не терпиться дізнатися, що було в бібліотеці.

— З чого ж почати? — Він витирає маківку серветкою. Занепокоєно хмуриться. — Я розповів Корвіні про все, що в нас трапилося. Про журнал, про вашу винахідливість.

Він називає це винахідливістю. Гарний знак. З’являється наш рудобородий офіціант і ставить на стіл перед Пенумброю ще один кухоль пива. Пенумбра махає йому рукою й каже:

— Запишіть це на рахунок компанії Festina Lente, Тімоті. Усе замовлення.

Тут він у своїй стихії. Він продовжує:

— Консерватизм Корвіни дійшов до краю, хоч я й не думав, що таке можливе. Він наробив стільки шкоди. Я й гадки не мав. — Він хитає головою. — Корвіна каже, що Каліфорнія мене одурманила. — На слові «одурманила» він презирливо пирхає. — Сміх та й годі. Я розповів йому, що ви зробили, хлопчику мій, розповів, які в нас є можливості. Та він уперся на своєму.

Пенумбра піднімає кухоль і довго потягує пиво. Зиркає на Кет і Ніла, а тоді переводить погляд на мене й повільно мовить:

— Друзі, маю для вас пропозицію. Але спершу вам потрібно дещо дізнатися про наше товариство. Ви простежили за мною аж до його осередку, проте не знаєте, у чому полягає його мета… чи ваші комп’ютери теж вам про це розказали?

Ну, я знаю, що сюди вплутані бібліотеки, початківці й переплетені, а ще тут палять книжки, але що воно все таке — мені невтямки. Кет і Ніл знають тільки те, що побачили на екрані мого ноутбука: світляні цятки, які блукають полицями химерної книгарні. Якщо шукати «нерозривний корінець», Google уточнює: «Можливо, ви шукали “нерозвинений корінець”?» Тож правильна відповідь: «Ні, нічого ми не знаємо».