Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації
- Автор: Пилског Стурла
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-6-1712-9172-0
- Переводчик: Вікторія Савчук
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації». Краткое содержание книги:
Через проблеми із сечовипусканням і робота, і подружнє життя в небезпеці. Один літній пацієнт, який дуже любив подорожувати, мав великі проблеми з утриманням сечі. Треба то треба… Під час відвідування Лондона він змушений був картографувати всі публічні туалети в тій частині міста, де мав найдовше перебувати. Завдяки цьому він міг швидко знайти найближчу можливість відлити, не порушуючи правила відвідування місцевих пам’яток.
Іншому пацієнтові не вдавалося поспати понад годину поспіль упродовж п’яти років. Він усе ще працював водієм-дальнобійником, і йому загрожувала втрата роботи, оскільки він не міг дотримуватися правил відпочинку. До того ж подружнє життя зійшло нанівець, бо він ніколи не був налаштований до сексуальних утіх, а вдень здебільшого був роздратований.
Цих чоловіків об’єднує те, що завдяки отриманому лікуванню вони здобули цілком нове життя. Велика вірогідність того, що це спрацює і для багатьох інших чоловіків з подібними проблемами.
Молодих чоловіків простата турбує зазвичай через запалення, стан із загальною назвою «простатит». Цього можуть зазнати чоловіки будь-якого віку, але найчастіше це трапляється у віковій групі 30–50 років. Простатит поділяється на гострий і хронічний. Гостра форма починається різко з болів унизу живота, печіння під час сечовипускання та симптомів, схожих на грип. Така форма простатиту трапляється рідко. Причиною його є, як правило, бактерії, а тому його слід лікувати антибіотиками.
Хронічий простатит набагато більш поширений. Це стан, визначення якого неточне і про який ми знаємо небагато. Часто цей діагноз використовується дуже вільно щодо болів і недуг унизу живота, коли не знаходять жодних виразних причин. Хронічний простатит може довго тягнутися і важко піддаватися лікуванню, проте зазвичай за якийсь час «видихається» сам. Це, однак, може тривати місяці й роки.
Я з певною регулярністю зустрічаю людей, які запитують, чи в жінок є простата. Я тоді бачу, як вони тішаться передчуттям того моменту, коли я скажу «ні», щоб мати змогу поставити уролога на місце. Вони вже, імовірно, прочитали в інтернеті або почули від старого вуйка, що жінки таки напевно мають простату, але вона значно менша, ніж у чоловіків. Я щоразу змушений їх розчаровувати, бо жінки таки не мають жодної простатичної залози. Те, що мають жінки, – невеликі залози, які називають бартоліновими і які розташовані одразу біля входу в піхву. Причина того, що про них почали говорити як про жіночу простату, в тому, що вони внутрішньоутробно розвиваються із тканини такого самого типу. До того ж вони виділяють секрецію, яка має подібні до тих, які виділяє простатична залоза, характеристики. Проте ці секреції призначені насамперед для того, щоб зволожити піхву під час статевого акту. Через те, що ці залози містять чимало нервів, дехто висловлював ідею саме тут пошукати ту саму містичну точку G. Але й це припущення було відкинуто.
Тож хоча в жінок достатньо викликів, яких немає в чоловіків, їм принаймні не доводиться непокоїтися через проблеми з простатою.
Розділ 10. Рак простати – десята кара
Рак не поставив мене на коліна, а змусив випростатися.