Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації
- Автор: Пилског Стурла
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-6-1712-9172-0
- Переводчик: Вікторія Савчук
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації». Краткое содержание книги:
Упродовж першої частини життя залоза простати перебуває переважно у стані спокою і надійно та мирно співпрацює з рештою статевих органів. Така ідилія, звісно ж, не триває вічно. Особливо в другій половині життя проблеми із простатою мають тенденцію псувати життя чималій кількості чоловіків. Багато хто пов’язує цю залозу винятково з неприємностями. Одне дослідження показало, що 52 % чоловіків уважали, що простата – це хвороба, тоді як лише 16 % знали, що це орган. На ці цифри, очевидно, вплинули деякі помилкові джерела, та все ж створюється певна картина того, як сприймають цю важливу частину тіла багато людей.
І це не безпідставно. Хвороби, яких зазнає простата, створюють вельми неприємні відчуття і дуже турбують чоловіків. Від помірних до потенційно смертельних, від турбот, пов’язаних із сечовипусканням, до раку простати. Тому важливо знати, за проявами яких симптомів слід пильно стежити, а які ймовірно не становлять небезпеки і скороминущі. Якщо виникає підозра, що щось не так, варто звернутися до лікаря, і тоді не уникнути сумнозвісного обстеження простати.
Простата – один із внутрішніх органів, які можна обстежити, не вдаючись до скальпеля. Це вимагає від лікарів… улізливості. Вони мусять вводити палець у пряму кишку, і це закріпило за обстеженням сумнівну репутацію. Залоза розміщена за шість сантиметрів від анального отвору, тобто в межах інтимної зони. Тож досить давно стало зрозуміло, що таке обстеження може надати чимало важливих відомостей. Тому обстеження простати пальцем крізь пряму кишку довго було частиною природного, хоч і не надто популярного, медичного обстеження чоловіків. Те, що ми маємо на меті оцінити, коли обстежуємо простату на дотик, – насамперед наявність твердих ґуль або ділянок. Це може свідчити про рак простати. До того ж отримуєш уявлення про її розміри. Якщо від дотику з’являються неприємні відчуття, це може бути ознакою інфекції або запального процесу. Тож хоча щоразу з’являються нові методи вивчення усього того, що відбувається всередині нашого організму, вказівний палець усе ще посідає важливе місце в наборі лікарських інструментів.
Залоза простати могла б бути краще сконструйована. Коли чоловік виконав функцію розмноження, вона йому взагалі-то вже не потрібна. Та простата цим не переймається і продовжує рости до кінця життя. У результаті, можна сказати, всі чоловіки рано чи пізно матимуть проблеми із сечовипусканням. Наскільки значними будуть ці проблеми, – дуже індивідуально. Деяких чоловіків це турбує, коли їм п’ятдесят, інших – у дев’яносто.
У близько 60 % усіх чоловіків вочевидь збільшена простата, коли їм шістдесят років, далі цей показник поступово зростає і сягає 90 % серед дев’яносторічних. Але і тут розмір не обов’язково є визначальним. Величезна простата може давати непоказні симптоми, тоді як невелика може створювати значні проблеми. Є багато можливих причин таких великих відмінностей, одна з яких – те, що простата росте нерівномірно. Простатична залоза, яка насамперед розростається назовні, може досягати досить великих розмірів, перш ніж починає турбувати, тоді як простата, яка росте всередину, швидко починає тиснути на сечовипускний канал, ускладнюючи випорожнення міхура.
Найвірогідніше те, що така конструктивна помилка пояснюється змінами в гормональному балансі чоловіка. Коли ми старіємо, рівень тестостерону знижується, тоді як кількість естрогену є доволі сталою. У результаті естроген має більше поле для дії, тому багато що вказує на те, що це стимулює ріст простати.
Зв’язок між тим, наскільки зростає простата, і ризиком розвитку в ній злоякісної пухлини не було доведено. Якщо сечовипускання стає проблемним, то в першу чергу не через рак слід хвилюватися. Водночас цим не варто й нехтувати. Багато чоловіків уважає, що труднощі із сечовипусканням є частиною процесу старіння, що зрештою теж правда. Та це не означає, що із ними не можна нічого вдіяти. Проблеми можуть позначитися на якості життя, а їх можна лікувати відносно простими засобами.
До 1970-х рр. збільшену простату лікували просто – операцією. 1976 року це змінилося, коли одержали перші ліки, які поліпшували ситуацію із сечовипусканням. Під дією цих таблеток м’язи довкола простати розслабляються, і міхур може легше витискати сечу. Пізніше з’явилися ліки, які впливають на саму простату: під їх дією залоза зсідається і віддаляється від сечовипускного каналу. Для багатьох чоловіків одних або обох ліків виявляється достатньо, щоб позбутися цих незручностей або принаймні значною мірою зменшити їх. Для чоловіків, які не отримують належного ефекту від ліків або яких турбує побічна дія, операція залишається доброю альтернативою. Сьогодні існує чимало різних оперативних методів, однак спільне для них усіх те, що їх проводять крізь сечовипускний канал без оперативного розтину. Розробляються також нові методи лікування, тож якщо вас щось непокоїть, немає жодних підстав не обговорити це з вашим лікарем.