Походеньки видатного авантюриста Ярослава Тергузка

Найвищим доказом моїх благих намірів є те, що не дивлячись на скрутне становище та відсутність грошей, я встояв та на не наклав свою руку на пожертви, що знаходились біля входу у церкву. А в страсні дні там були і мідяки, і срібні монети.

Я все ще був одягнений в маскарадний костюм слуги єврейського первосвященика: римський балтеус, шкіряні сандалії, тога. В будь-якій частині світу в цій одежі мене сприйняли б як божевільного, тільки не тут. Під владою шведів Щецин зробили вільним портовим містом, а бухта Одер була повністю забита торговельними суднами з усіх куточків світу. На причалі штовхалися негри, іспанці, турки, бербери, китайці в найрізноманітніших строях. Тож серед усього цього каламбуру міг загубитись будь-хто. Ані на мене, ані на моє вбрання уваги не звертали.

Я нікого не розпитував, а мовчки шукав корабель, який готовий був підняти якір та вітрила і врятувати мене. Доля привела мене до голландського корабля.

Як тільки судно рушило з попутним вітром із Одеру, ми вийшли у відкриту затоку. Власник судна мінхер Руйссен помітив мене на палубі. Він підійшов до мене, запхавши обидві руки в кишені, і заговорив зі мною дванадцятьма різними східними мовами.

Звичайно, що я не розумів жодної.

Тоді він почав лаятись на своєму діалекті.

— Могутній Кракен[51], яку ж мову розуміє ця мушля?

Це я зрозумів і відповів йому, що розумію голландську, і що я не палестинський язичник, а віруючий християнин.

— Куди ж ти зібрався?

— Куди підвезете.

— Дорогу зможеш оплатити?

— Не маю ані копійчини.

— А що маєш?

— Маю дуже гарну та дорогоцінну флягу, інкрустовану дорогоцінним камінням. Можу віддати її як завдаток чи плату.

— Ти її вкрав?

— Клянусь Святою Трійцею, що дісталась вона мені чесним шляхом. Це подарунок від вродливої жінки, на згадку про поцілунок та обійми. Нехай піду я на дно разом з цим судном, якщо хоч слово з того, що я сказав, є неправдою.

— Но-но, ти такими речами не клянись. Я й так тобі вірю. Ця фляга вартує рівно стільки, за скільки б я тебе довіз до Гамбурга.

— Ця фляга коштує більше, ніж усе ваше судно.

— А що в тебе у шкіряному мішку?

— Чисті золоті та срібні скарби.

— Їх ти теж заробив поцілунками? Ти мені тільки не бреши, я тебе не арештовуватиму, мені, знаєш, все одно.