В погоні за Привидом
- Автор: Томан Николай Владимирович
- Год: 1956
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Григорій Г. Кулінич
- Жанр: Шпионские детективы
Электронная книга - «В погоні за Привидом». Краткое содержание книги:
Як і раніше, лишалося невідомим — чи зовсім він зник, чи зв'яжеться ще з Єршовим-Мухтаровим?
Єршов розумів, що треба негайно вживати щось, але що? Зараз усе вирішувала винахідливість. Адже Жанбаєв може зникнути безслідно. Все залежало від того, який наказ одержав він од свого резидента.
Єршов ось уже чверть години ходив по кімнаті, не знаючи, що робити. Зустріч з начальником Аксакальського відділення МВС може привернути увагу Арбузова, а Єршов не хотів поки що насторожувати його. Про те, що сам Арбузов зможе зробити що-небудь, він не турбувався: начальник Аксакальського відділення МВС доручив своїм співробітникам стежити за його будинком. Досить було Єршову подати умовний сигнал, і Арбузов буде арештований під час найменшої спроби втекти.
Головне тепер полягало в тому, щоб спіймати самого Жанбаєва. Шукали його зараз не тільки контррозвідники, але й залізничники і колгоспники. Всі були тепер на сторожі, всі готові були вжити рішучих заходів.
О дев'ятій годині вечора Малиновкін передав нові відомості. Виявилося, що перевальський радіолюбитель-короткохвильовик Касимов прийняв своїм радіоапаратом усю секретну розмову Жанбаєва з його резидентом. Касимов багато років працював над удосконаленням короткохвильових радіостанцій і сконструював такий апарат, який міг вести прийом і передачу за будь-якої погоди. Вирішивши, що перехоплена ним передача має секретний характер, Касимов відразу ж повідомив усі записані ним радіотелеграфні сигнали в органи МВС.
Ці відомості, по-перше, підтвердили текст, розшифрований Малиновкіиим, по-друге, містили відповідь резидента Жанбаєву. Відповідь ця була така: «Погано чую вас. Повторіть донесення». Але і Жанбаєв, очевидно, нічого не міг розібрати з відповіді резидента.
«Гроза перешкоджає передачі…» — радирував він. Розмову цю провадили вже відкритим текстом англійською мовою. Закінчилась вона тим, що резидент наказав Жанбаєву настроїтись на приймання о першій годині ночі, як звичайно. Прийняв це розпорядження Жанбаєв чи не прийняв — залишалось невідомим. Але на цьому радіосеанс таємних агентів закінчився. А останні слова резидента: «як звичайно» — свідчили про те, що радіосеанс о першій годині ночі був у них щодня. Отже, Жанбаєв знає про це і, очевидно, намагатиметься будь-що зв'язатися вночі із своїм резидентом. А оскільки він змушений був покинути свою рацію — значить, з'явиться сюди, до Арбузова, щоб скористатися радіостанцією Єршова-Мухтарова. Зробивши такий висновок, майор Єршов наказав Малиновкіну терміново прибути в Аксакальськ і, зв'язавшись з органами МВС, посилити засідку навколо будинку Арбузова.
Прибути Малиновкін мав не раніше як за годину. За цей час треба було убезпечити себе з боку Арбузова, щоб він не зіпсував всієї справи і не подав якого-небудь сигналу Жанбаєву. На вулиці було вже зовсім темно, але Єршов усе ще не запалював світла. В темряві він намацав рацію і, увімкнувши її, зв'язався з підполковником Ібрагімовим з місцевого відділення МВС, радист якого, на прохання Єршова, був тепер на п'ятихвилинному прийомі кожну чверть години.
«Як тільки Арбузов вийде з дому — візьміть його», — радирував Єршов підполковнику Ібрагімову.
Вимкнувши рацію, Єршов вийшов із своєї кімнати і покликав Арбузова.
— Я тільки що зв'язався по радіо з Жанбаєвим, — сказав йому майор. — Вам потрібно зустріти його на вокзалі. Знаєте ви його в обличчя?
— Не знаю, — байдуже відповів Арбузов.
— А втім, це не має значення. Ви візьмете таксі і точно об одинадцятій чекатимете його на розі Залізничної і Радянської. Він підійде до машини і спитає: «Чи ви не з промартілі «Зоря Сходу»?» Скажете у відповідь йому: «А чи ви не товариш Каниш?» І якщо все буде саме так — везіть його сюди.
— Слухаюсь, — коротко відповів Арбузов і не кваплячись почав одягатися.
Коли він вийшов, Єршов запалив світло в своїй кімнаті. Це був сигнал оперативним працівникам МВС. Вони мали дати Арбузову можливість відійти далі від будинку і там арештувати, не привертаючи до цього нічиєї уваги.
Томливо минав час. Певно, Малиновкін прибув уже в Аксакальськ і був тепер де-небудь поблизу будинку Арбузова (лейтенанта мали доставити в Аксакальськ літаком). Входити йому в будинок Єршов не дозволяв: Жанбаєв міг бродити десь тут поблизу, розглядаючи, наскільки безпечно буде увійти в дім свого спільника.