Письменники про футбол

— А то я вам дзвоню. Слухайте, сьогодні о третій п’ятнадцять у декана зустріч викладачів із приводу підготовки до Дня факультету, тому приходьте обов’язково!

— Хм, добре…

І викладач пішов розглядати краєвиди у вікнах неподалік безсердечної фортеці бухгалтерії.

О третій шістнадцять він був у декана. Той зустрів його дисциплінуючим недобрим поглядом та піднятою лівою бровою. А коли Леоненко всівся, продовжив перервану промову.

— Так от, друзі, повторю ще раз. Як ви знаєте, в нашій країні цьогоріч відбудеться Чемпіонат Європи з футболу. І от ми на засіданні, спільно з ректоратом та зі студентським самоуправлінням, вирішили присвятити наше майбутнє свято, День філологічного факультету, цій події і взагалі футболові, спорту мільйонів.

Сказавши це, декан швидко обмацав присутніх поглядом. Тільки під час цього мацання Леоненко зрозумів, що на нараді були присутні лише викладачі чоловічої статі.

— Ви, мабуть, бачили сумки, які нам сьогодні принесли в деканат. Щоб ви знали, у них — футбольні форми, кеди та м’ячі. Отак, шановні викладачі! Вам, — він знову провів важким поглядом по викладацьких обличчях, — доведеться грати у футбол!

— А з ким? — спитав хтось.

— Зі студентами! Буде дві команди — викладачів і студентів. Більше того, ми зі студентським парламентом вирішили, що в матчі має бути інтрига. Не просто беззуба товариська гра, ні! Результат матчу визначить одну важливу річ. А саме — як складатимуть студенти наступну сесію: за гроші чи за знання. Розумієте? Розумієте, скільки на вас відповідальності? Час на тренування ще є, і я вам раджу тренуватися якнайретельніше! Від успішності вашої гри залежатиме наше з вами фінансове становище напередодні літа, напередодні відпусток. Ну, а я — я буду вашим почесним тренером. Тренером безпосереднім буде викладач фізкультури Василь Петрович Місюра. Не хвилюйтеся, він викладач спецгрупи, тому не замучить вас бігом чи віджиманнями.