Таргани

Харрі, змінившись в обличчі, поклав рулет назад на тарілку, але Ліз цього навіть не помітила.

— А головне, що всередині трупа вирувало життя. Патологоанатом аж до стінки відскочив, коли зі шлунка посипалися якісь чорні тварини, вони падали на підлогу й розбігалися врізнобіч. — Вона приклала вказівні пальці до скронь. — Гігантські жуки.

— Жуки? — скривився Харрі. — Але ж вони не могли завестися в трупі?

— Коли ми знайшли вбитого, у нього в роті була вставлена пластикова трубка.

— Він що…

— Смажені жуки в Чайнатауні вважаються делікатесом. Ву насильно нагодував ними бідолаху…

— І навіть не обсмажив їх? — Харрі відсунув від себе тарілку.

— Дивні це створіння — комахи, — продовжувала Ліз. — Ти розумієш, як їм вдалося вижити в шлунку, незважаючи на газ і все таке?

— Не розумію й розуміти не хочу.

— Що, занадто гостро?

До Харрі не відразу дійшло, що вона мала на увазі замовлений ним рулет. Він відсунув тарілку на край стола.

— Ти звикнеш, Харрі, головне — їсти потроху. Знаєш, тайська кухня нараховує більше трьохсот традиційних страв. Раджу захопити додому кілька рецептів, щоб вразити уяву коханої.

Харрі кашлянув.

— Або мами, — додала Ліз.

— На жаль, мами в мене теж немає, — похитав головою Харрі.

— Це мені варто висловити співчуття, — відповіла вона, і тут розмова спішно обірвалася. Офіціант ніс тацю до столика Ву.

Ліз дістала чорний службовий пістолет із кобури на стегні й зняла із запобіжника.

— «Сміт-вессон» шістсот п’ятдесят, — вимовив Харрі. — Важка штучка.

— Тримайся за мною. — Ліз підвелася з-за столу.

Піднявши голову, Ву зовсім незворушно вп’явся прямо в дуло пістолета. Палички він тримав у лівій руці, права лежала на колінах. Ліз щось пискляво крикнула тайською, але він зробив вигляд, що не чує. Не повертаючи голови, він обвів очима зал, помітивши Нхо й Сунтгорна, а потім уперся поглядом у Харрі. Слабка посмішка промайнула на його губах.

Ліз крикнула ще раз, і Харрі відчув холодок на потилиці. Інспектор звела курок, і права рука Ву поповзла вгору й лягла на край стола. Порожня. Харрі почув, як Ліз видихнула крізь зуби. Поки Нхо й Сунтгорн надягали на Ву наручники, той як і раніше не відводив погляду від Харрі. Коли його виводили, виглядало це як цирковий номер за участю силача й двох карликів.

Ліз сунула пістолет назад у кобуру.

— Гадаю, ти йому не подобаєшся, — промовила вона, указавши на палички, що стирчали вертикально вгору з рисової кульки.

— Он як?

— Це стародавній тайський знак, який означає, що Ву бажає тобі смерті.

— Тоді йому доведеться понудьгувати в черзі, — посміхнувся Харрі, згадавши, що хотів попросити собі пістолет.