Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути
- Автор: Иойриш Наум Петрович
- Год: 1960
- Язык: украинский
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути». Краткое содержание книги:
Значний інтерес становить розділ «Експресний метод одержання бджолиного меду», в якому висвітлено багаторічні дослідження автора по здобуванню різних полівітамінів і лікарських сортів меду за відповідними рецептами.
В книзі докладно описується лікувальне застосування меду при ряді захворювань (ревматизм, неврити, невралгії, базедова хвороба та ін.), а також найновіші методи введення в організм хворого апітоксину з лікувальною метою.
Автор пропонує оригінальний метод одержання чистого апітоксину (бджолиної отрути) без пошкодження бджіл.
Книга розрахована на масового читача.
Максим Горький, розповідаючи про Антона Цехова, згадував: «Одного разу він покликав мене до себе в село Кучук-Кой, де у нього був маленький клаптик землі і білий двоповерховий будиночок. Там, показуючи мені свій „маєток“, він жваво заговорив: — Якби у мене було багато грошей, я влаштував би тут санаторій для хворих сільських учителів. Знаєте, я побудував би такий світлий будинок — дуже світлий, з великими вікнами і з високими стелями. У мене була б чудова бібліотека, різні музичні інструменти, пасіка (розрядка наша — Н. І.), город, фруктовий сад, можна б читати лекції з агрономії, метеорології. Вчителеві треба все знати, батеньку, все!».
Для радянського вчителя випало найбільше щастя — виховувати молоде покоління будівників комуністичного суспільства, безмежно відданих своїй чудовій Батьківщині. При сприянні Всесоюзного науково-дослідного вітамінного інституту і РВНО Залізничного району Москви ми створили в Москві музей медичного пасічництва з експериментальною пасікою.
Призначення цього музею — показати значення бджіл і продуктів пасічництва в житті людини. Музей медичного пасічництва має за мету пропаганду широкого розвитку пасічництва максимального збору меду і раціонального випробування продуктів пасічництва в інтересах здоров'я трудящих.
У музеї експонуються репродукції картин видатних російських, радянських художників, які відтворили на своїх чудових полотнах пасіку, як невід'ємну частину величної вітчизняної природи.
Основні стенди присвячені експонатам, малюнкам, фотографіям, діаграмам, рентгенограмам і т. д., які дохідливо розповідають про високі харчові і лікувально-профілактичні властивості бджолиного меду.
Плексигласовий (з органічного скла) засклений та інші спостережні вулики з бджолами дають змогу відвідувачам музею докладно вивчити життя бджолиної сім'ї, а також ознайомитися з експресним методом добування вітамінних лікувальних сортів меду, вироблюваних бджолами за рецептом людини. Створення мікроклімату з облітною камерою (мініатюрною теплицею) дає можливість школярам спостерігати життя і роботу бджіл протягом року.
У музеї експонуються моделі, фотографії, малюнки, схеми, які ілюструють методи лікування, показання і протипоказання до застосування бджолиної отрути; наводиться також методика одержання отрути без шкоди для бджіл. На двох стендах демонструються препарати вітамінів, фотографії і мікрофотографії вітамінів, які містяться в меду, в полівітамінізованих сортах меду, а також медичне значення їх для людини, особливо для розвитку дитячого організму. Окремий стенд присвячений квітковому пилку, його хіміко-біологічному складові і лікувальним властивостям. Широко відбите питання «Бджоли і медицина» з найдавніших часів до наших днів. Ця проблема розглядається не тільки з позицій застосування в медицині меду, воску, бджолиної отрути, прополісу і т. д., але і з позицій використання бджіл у трудовлаштуванні інвалідів, пенсіонерів.
При музеї медичного пасічництва створено клуб «Юні любителі медичного пасічництва», який дає змогу школярам брати активну участь у роботі музею, ставити досліди, проводити спостереження, присилати гербарій медоносних і лікарських рослин свого району, моделі спостережних вуликів власної конструкції, пасічницького інвентаря, оригінальні малюнки, присвячені життю бджіл і т. д.
Немає ніякого сумніву в тому, що юні любителі медичного пасічництва через кілька років стануть лікарями, агрономами, юристами, журналістами, трактористами, кваліфікованими робітниками, але вони, як і раніше, лишаться пристрасними любителями пасічництва.
Перед нашою славною молоддю стоїть благородне завдання: максимально використати величезні харчові і лікарські ресурси нашої Батьківщини на користь людини. Адже, незважаючи на рекордні медозбори, ми збираємо всього 10%, максимум 20% меду з наявного в природі нектару. Таким чином, 80—90% цього чудового продукту харчування безповоротно пропадає через недостачу бджіл. Якщо наша молодь по-справжньому, по-більшовицькому візьметься за розвиток пасічництва так, щоб ці крилаті трудівниці з'явилися у всіх кутках Радянського Союзу, то в нашій країні в достатку з'являться продукти пасічництва і значно підвищиться врожайність плодово-ягідних, кормових, ефіро-олійних, технічних та інших комахо-запильних рослин.
Пасічництво в трудовлаштуванні інвалідів
Радянський Союз є єдиною у світі державою, яка цілком узяла на себе соціальне забезпечення інвалідів війни і праці. Допомога інвалідам не обмежується встановленими законом пенсіями. Комуністична партія і Радянський уряд проявляють повсякденне піклування і про трудове влаштування інвалідів.
Радянська медицина надає виняткового значення умовам праці і побуту, визначає працездатність людини в різних галузях народного господарства. Такий всебічний підхід з урахуванням здібностей людини особливо яскраво вимальовується на прикладі всенародного піклування, яким оточені у нас інваліди Вітчизняної війни. Сотні тисяч інвалідів Вітчизняної війни повернені до творчої праці. Тисячі інвалідів Вітчизняної війни показують зразки праці на виробництві і на соціалістичних полях.
У такій важливій галузі сільського господарства, як пасічництво, можуть застосовувати і застосовують свої сили багато інвалідів, яким непосильною є важка фізична праця. Наші спостереження показують, що інваліди Вітчизняної війни чудово справляються з роботою пасічника.
Дозволимо собі навести кілька прикладів.
В. Логашков — інвалід Вітчизняної війни. У боях за Батьківщину він позбувся правої руки і ноги. Вийшовши з госпіталю Логашков вступив у Битцевський сільськогосподарський технікум, успішно його закінчив і тепер працює пасічником на пасіці колгоспу Коптязіно Шаховського району Московської області. Працюючи на пасіці, т. Логашков наполегливо і уперто переборює труднощі і блискуче справився з дорученою справою.
У колгоспі «Ударник» того ж району на пасіці працює інвалід Вітчизняної війни А. М. Соловйов. Йому вдалося добитися чудових виробничих результатів на пасіці, і тепер до нього приїжджають пасічники з сусідніх колгоспних пасік, щоб порадитися, перейняти передовий досвід.
У столиці Удмуртської АРСР — Іжевську — працює 23-річний агроном-пасічник Н. Є. Багурін, який керує 50 колгоспними пасіками загальною чисельністю в 2406 бджолиних сімей. Цей юнак — інвалід Вітчизняної війни позбувся правої руки, але завдяки величезному ентузіазмові і любові до праці, до бджіл, чудово справляється з роботою і добивається високих медозборів.
Інвалід Вітчизняної війни А. Ф. Ярош, пасічник колгоспу імені Урицького Ростовської області, добивається збору меду по 150 кг від бджолиної сім'ї.
Відомо ще багато пасічників, інвалідів Вітчизняної війни, які з великим ентузіазмом і користю працюють на колгоспних пасіках і дістають високі збори меду.
Багато промислових артілей інвалідів мають пасіки, які приносять їм значні доходи. Хак, наприклад, Гірсько-Алтайська промислова артіль інвалідів «Путь» від пасіки в 350 бджолиних сімей у 1948 р. одержала 668 пудів меду і 70 нових роїв бджіл. Від продажу меду і бджіл артіль одержала 120 000 крб. доходу. Таких прикладів ми могли б навести багато.
Під Москвою, Ленінградом, в Сталінграді, Кунгурі і багатьох інших місцях є сільськогосподарські професійно-технічні школи для інвалідів Вітчизняної війни та інвалідів праці, в яких слухачі навчаються пасічництва. Трудовлаштування інвалідів Вітчизняної війни як пасічників на колгоспних, присадибних пасіках є справою великої державної ваги, бо вона не тільки поліпшує матеріальний і моральний стан трудовлаштованого, а й сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур і збору значних кількостей меду, який є цінним продуктом харчування.
Радянський уряд прийняв спеціальну постанову «Про заходи по розвитку пасічництва» (№ 371 від 26 лютого 1945 р.), в якій запропоновано продавати рої бджіл з колгоспів в індивідуальне користування колгоспників, робітників і службовців, насамперед сім'ям військовослужбовців Радянської Армії, інвалідам Вітчизняної війни і пенсіонерам.