Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути
- Автор: Иойриш Наум Петрович
- Год: 1960
- Язык: украинский
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути». Краткое содержание книги:
Значний інтерес становить розділ «Експресний метод одержання бджолиного меду», в якому висвітлено багаторічні дослідження автора по здобуванню різних полівітамінів і лікарських сортів меду за відповідними рецептами.
В книзі докладно описується лікувальне застосування меду при ряді захворювань (ревматизм, неврити, невралгії, базедова хвороба та ін.), а також найновіші методи введення в організм хворого апітоксину з лікувальною метою.
Автор пропонує оригінальний метод одержання чистого апітоксину (бджолиної отрути) без пошкодження бджіл.
Книга розрахована на масового читача.
Колгосп імені Фіолетова Степано-Кержського району Азербайджанської РСР у 1952 р. одержав від пасічництва близько 400 000 крб. доходу.
Колгоспи Алтайського краю — «Путь к коммунизму», імені В. І. Леніна, імені М. С. Хрущова та ін. — одержали в 1952 р. від пасічництва по 100000—120 000 крб. доходу.
Сочинська пасіка санаторію Міністерства харчової промисловості СРСР за літній сезон 1948 р. одержала 2 т меду, який був виданий для харчування відпочиваючим.
Навіть у Зейському районі (на півночі Амурської області), половина території якого розміщена в зоні вічної мерзлоти, пасічники, за повідомленням Є. І. Рубцова, одержують добрі збори меду (табл. 10).
Крім цього, в Зейському районі є тисяча бджолиних сімей на присадибних ділянках, а також на ділянках різних організацій.
Бджоли дають великий доход колгоспам, радгоспам і дають змогу забезпечити колгоспників медом. Пасічники у вигляді додаткової оплати праці одержують багато меду і грошей. Так, наприклад, 44 пасічники Солтонського району Алтайського краю за надпланову продукцію в порядку додаткової оплати одержали в 1947 р. 4661 кг меду.
У Приморському краї в 1948 р. 556 пасічників за перевиконання планових завдань одержали 94,6 т меду в порядку додаткової оплати праці.
Пасічник колгоспу «Первое Мая» Чкаловської області Г. К. Соколов одержав 342 кг меду по додатковій оплаті праці, а його помічник С. С. Єжок — 146 кг меду.
Пасічник колгоспу «Заря» Мордовської АРСР М. М. Юраєв в 1952 р. в порядку додаткової оплати одержав 180 кг меду.
Пасічникам колгоспу імені К. Є. Ворошилова Московської області В. Г. Макєєву та С. Л. Луковнікову в 1952 р. видано в порядку додаткової оплати праці 844 кг меду і 8 бджолиних сімей. Пасічник колгоспу імені Морозова Чкаловського району Приморського краю Пінчук за пасічницький сезон 1950 р. одержав по додатковій оплаті праці 667 кг меду, а колгоспникам видано по 400 г меду на трудодень.
Пасічник Є. М. Ковтун з колгоспу імені В. І. Леніна Приморського краю в порядку додаткової оплати праці одержав у 1960 р. 1160 кг меду.
Колгосп «Дальний Восток» Спаського району Приморського краю в 1950 р. одержав від пасічництва 170 000 крб. доходу, що становило 37% загального грошового доходу колгоспу. Колгоспники одержали натурою по 180 кг меду на трудодень.
У колгоспі імені Мухіна Ленінського району Хабаровського краю доход від пасічництва в 1951 р. становив 103 884 крб. при загальноколгоспному доході в 262 617 карбованців.
Пасіка в 115 бджолиних сімей колгоспу імені А. О. Жданова Московської області (пасічники А. І. Маркачев і Ф. І. Корольов) у 1953 р. зібрала 6323 кг товарного меду. Такий високий медозбір дав змогу забезпечити бджіл високоякісним медом на зимовий період, видати мед на трудодні колгоспникам і продати меду на 28 801 карбованець.
Колгосп «Пролетарская воля» П'ятигорського району Ставропольського краю в 1953 р. одержав грошовий доход від своєї пасіки, яка нараховувала 1060 бджолиних сімей, в сумі 300 530 карбованців.
Колгосп імені Матросова Іглинського району Башкирської АРСР від пасіки в 1368 бджолиних сімей у 1953 р. одержав доход понад 500 000 карбованців.
Пасічник колгоспу «Верный путь» Шабалинського району Кіровської області Н. Г. Бурков в порядку додаткової оплати праці в 1953 р. одержав 740 кг меду.
Подібних прикладів можна навести багато і всі вони свідчать про те, що бджоли дають величезну користь не тільки колективним господарствам і пасічникам, а й широким масам населення нашої країни. Такі є величезні можливості колгоспного, радгоспного і присадибного пасічництва.
Пасіки на пришкільних ділянках
М. І. Калінін говорив: «Добре бути піонером у Радянській країні. Піонерський вік — це найкращі роки в житті людини. Вас усі люблять, ви оточені загальною увагою і піклуванням, ви — радість і надія радянського народу.
Але перед вами ще світліше майбутнє. Будьте готові зустріти це майбутнє гідними спадкоємцями».
У нашій радянській школі дітям прищеплюється любов до книги й праці. Багато шкіл мають свої дослідні мічурінські ділянки, де школярі мають змогу безпосередньо вивчати життя природи, ставити цікаві ботанічні і біологічні досліди.
На багатьох пришкільних ділянках є вулики з бджолами, і учні з великим захопленням спостерігають за життям бджолиної сім'ї.
Життя бджіл дуже цікаве для вивчення. Маючи на пришкільній ділянці вулик з бджолами, діти зможуть простежити весь шлях розвитку бджолиної сім'ї. Діти дізнаються, що бджолина матка відкладає в стільникові комірки запліднені яйця, з яких потім розвиваються бджоли-трудівниці, і незапліднені, з яких народжуються самці-трутні, при яких умовах з заплідненого яйця може розвиватися бджола-трудівниця, а при яких бджолина матка і т. д. Біля вулика, особливо заскленого, школярі зможуть вивчити, як впливає на розвиток організму бджіл зовнішнє середовище, тобто живлення, тепло та інші умови.
Важко описати, який величезний інтерес становить спостереження за життям бджолиної сім'ї, скільки радості дає спостереження за бджолами. Казково захоплюючі спостереження за життям сім'ї бджіл, за їх роботою у восковому палаці, за тим, як вони оберігають своє житло і т. д.
Значний інтерес для школярів становить також розгляд під мікроскопом різних органів бджоли-трудівниці, трутня. Розповідають, що коли Петро І був у Голландії, він дуже зацікавився винайденим Антоном Левенгуком мікроскопом. Петро І був здивований, коли побачив під мікроскопом жало бджоли з його гострими зазубринками. В наш час кожна школа має мікроскоп, який збільшує в багато разів значніше, ніж мікроскоп Левенгука. Розглянути у бджіл прості і складні очі, хоботок, медовий шлуночок, мальпігієві судини, жало і т. д. становить величезний інтерес.
У Ново-Єкатеринівській школі Старо-Бешівського району Сталінської області колгоспних дітей навчає пасічник-любитель учитель Василь Трохимович Цис. У листопаді 1943 р. серед героїв Радянської Армії, які успішно форсували Дніпро, був і командир взводу т. Цис. За проявлену відвагу і безстрашшя при виконанні цього бойового завдання Указом Президії Верховної Ради СРСР В. Т. Цис присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Після закінчення Великої Вітчизняної війни т. Цис знову став учителем школи рідного села, а у вільні години він працює на своїй пасіці, допомагаючи також колгоспним пасічникам. В Ново-Єкатеринівській школі навчається 320 учнів і більшість із них часто буває на пасіці у свого вчителя. З задоволенням розповідає В. Т. Цис своїм учням про життя бджолиної сім'ї, про те, яку величезну користь дають бджоли людині.
У селі Печерка Пишмінського району Свердловської області вчитель Трубін має маленьку власну пасіку, яка складається з чотирьох бджолиних сімей. Про товариша Трубіна знає весь район, про нього говорять як про пасічника, який завжди дістає високі медозбори.
Літом у садку т. Трубіна завжди бувають школярі, які живо цікавляться тим, як живуть бджоли, як будують стільники, готують мед. У школярів, що побували на пасіці, мимоволі прищеплюється любов до бджіл, до природи рідного краю.
Дуже корисні результати дала ініціатива викладача біології середньої школи Кайбицького району Татарської АРСР К. Гізатулліна, який організував у 1947 р. шкільний гурток юних пасічників. Влітку гуртківці часто бували на колгоспній пасіці, вивчали життя бджіл і допомагали в роботі пасічникам. Досвід роботи юних пасічників на пасіці допоміг їм краще засвоїти предмет біології і вчення Ч. Дарвіна, І. В. Мічуріна.
Понад чверть століття тому В. Ф. Горський у своїй книзі «Пятьдесят советов пчеловоду» повчав: «Допоможи, якщо це потрібно, матеріально сільському вчителеві організувати пасіку. Завдяки такій пасіці діти, які навчаються в школі, дізнаються про бджіл; деякі з них зацікавляться і з часом самі стануть свідомими і культурними пасічниками».