Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути
- Автор: Иойриш Наум Петрович
- Год: 1960
- Язык: украинский
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути». Краткое содержание книги:
Значний інтерес становить розділ «Експресний метод одержання бджолиного меду», в якому висвітлено багаторічні дослідження автора по здобуванню різних полівітамінів і лікарських сортів меду за відповідними рецептами.
В книзі докладно описується лікувальне застосування меду при ряді захворювань (ревматизм, неврити, невралгії, базедова хвороба та ін.), а також найновіші методи введення в організм хворого апітоксину з лікувальною метою.
Автор пропонує оригінальний метод одержання чистого апітоксину (бджолиної отрути) без пошкодження бджіл.
Книга розрахована на масового читача.
Важливе значення приписували в давнину і високим лікувальним властивостям бджолиного воску. Знаменитий римський природодослідник Пліній писав, що «всі сорти воску мають властивості пом'якшувати і зігрівати, а також сприяють оновленню тіла; свіжий віск вважається найкориснішим». В старовинних російських рукописних лікарських порадниках зазначалося, що «воск отмягчает вся болячки и на тяжелость грудей пособляет с маслом фиялковым прикладываючи, чирви и место сводит, жилы и раны отмягчает».
У народній медицині бджолиний віск застосовується при ряді захворювань, особливо при вовчаку.
У цьому відношенні становить інтерес повідомлення співробітника Білоруського шкірно-венерологічного інституту Д. М. Рапопорта, який у статті «К вопросу о лечении волчанки народним средством (воск и сливочное масло») повідомляє, що застосовувані препарати для місцевої терапії вовчака мають значні недоліки: викликають болючість і дають незадовільні результати в косметичному відношенні (лишають рубці і т. д.). Мазь же з воску і вершкового масла, застосовувана при лікуванні вовчаку, не має будь-яких шкідливих складових частин і, за словами автора, добре діє при цьому захворюванні.
Бджолиний віск займає значне місце в медицині і в наші дні. За Державною фармакопеєю СРСР, пластирі, мазі і креми повинні виготовлятися в аптеках тільки на бджолиному воску.
Нижче наводяться назви тих лікарських речовин, які не можуть бути виготовлені без бджолиного воску: липкий пластир (Emplastrum adhaesivum extensum), пластир шпанських мух (Emplastrum cantaridum), ртутний пластир (Emplastrum hydrargyri), буркуновий пластир (Emplastrum meliloti), мильний пластир (Emplastrum saponatum), камфорна мазь (Unguentum camphoratum), мазь шпанських мух для ветеринарного вживання (Unguentum cantharidis usu veterinario), воскова мазь (Unguentum cereum), спермацетова мазь (Unguentum cetacei), свинцева мазь (Unguentum plumbi subacetici), цинкова мазь (Unguentum zinci), кольдкрем (Unguentum leniens).
Бджолиний віск широко застосовується в косметиці Він входить до складу поживних, в'яжучих, очищаючих, відбілюючих кремів, масок для лиця.
Так, наприклад, до складу очищаючого крему входить: воску 6 г, бури 0,5 г, олії персикової 27,5 г, води 16 г. До складу поживного крему входить: воску 3 г, спермацету 6 г, олії персикової 24 г, гліцерину 4 г. До складу крему для жирної шкіри входить: воску 5 г, нашатирного спирту 5 г, води 7,5 г. Поживні маски готують з таких компонентів: воску 50 г, меду 70 г, соку луковиці білої лілії. В'яжучі маски роблять з таких речовин: воску 10 г, персикової олії 10 г, ланоліну 10 г, вазеліну 60 г, сірчанокислого цинку 0,6 г, азотнокислого вісмуту 1 г, окису цинку 8 г.
К. Апініс рекомендує такий рецепт проти зморшків: білого воску 30 г, меду 30 г, соку цибулі 30 г, соку білої лілії 30 г. Все це в глиняній посудині слід нагрівати на малому вогні доти, поки віск розтане, а потім перемішувати дерев'яною лопаточкою до охолодження. Цим засобом натирають лице увечері і ранком, а потім м'якою полотняною ганчірочкою очищають мазь. Як запевняє автор, ця мазь не тільки захищає від зморшків, але також усуває вже з'явлені зморшки.
Прополіс [48]
Прополіс, бджолиний клей, починаючи з глибокої давнини і на протязі багатьох століть, аж до XIX століття, широко застосовувався в медицині. В народній медицині прополіс користується популярністю доброго засобу при лікуванні злоякісних новоутворень і ран. Під час англо-бурської війни прополіс широко застосовувався при лікуванні ран, і, за відзивами військових лікарів, мав чудовий терапевтичний ефект.
У 1909 р. Н. Александров опублікував замітку «Прополис как медикамент», у якій повідомив спосіб лікування мозолів прополісом, відомий йому ще з 1893 р. Спосіб лікування полягає в тому, що шматочок прополісу, трохи розігрітий до м'якої консистенції, тонким шаром у вигляді коржика накладають на мозолю і перев'язують тонкою чистою ганчірочкою. Через кілька днів мозоля з коренем випадає з свого ложа.
У наші дні прополіс займає видне місце в арсеналі лікувальних засобів народної медицини.
У роки Великої Вітчизняної війни з ініціативи кандидата хімічних наук Л. М. Хандроса прополіс був випробуваний у двох хірургічних клініках Свердловська. Лікування поранених прополісом за словами Л. М. Хандроса, дало добрі результати.
Недавно кандидат ветеринарних наук В. П. Кивалкіна повідомила, що прополіс має бактерицидні властивості по відношенню до стрептокока, стафілокока, синьогнійної палички, кишкової, черевнотифозної палички та інших мікроорганізмів.
У дослідах, проведених В. П. Кивалкіною, вивчався вплив прополісу на різноманітні види бактерій (патогенні, непатогенні, спороносні і неспороносні, пігментні і непігментні). З розплавленого прополісу готували пластинки завтовшки 3—5 мм, на поверхні яких наносили краплі добової бульйонної культури виучуваних бактерій. Через різні проміжки часу робили посів на поживні середовища (м'ясо-пептонний бульйон і м'ясо-пептонний агар) (табл. 9).
К. Г. Гаптрахіманова з великим терапевтичним успіхом запропонувала прополісну мазь при лікуванні сільськогосподарських тварин, хворих на некробацильоз. Автор дійшов висновку, що лікувальний ефект прополісної мазі (готувалася на вазеліновому маслі, соняшниковій і блекотній олії у співвідношенні 1 : 1, 1,5 : 1) найвищий порівняно з іншими засобами, які застосовувалися.
Н. Топорова і І. Топоріна з успіхом застосували мазь з прополісу для лікування некробацильозу у великої рогатої худоби. Досліди, проведені на 9 головах великої рогатої худоби, ураженої цим заразним захворюванням, яке проявляється в омертвінні різних тканин під діянням палички некрозу Вас. necrophorus, дали добрий терапевтичний ефект. Через 7 днів в результаті діяння мазі з прополісу була відмічена ліквідація некрозу, ріст свіжих грануляцій і швидке загоювання навіть без попереднього видалення некротизованих ділянок. Мазь готувалася з однакових вагових частин прополісу і вазелінового масла. На підставі своїх спостережень автори приходять до висновку, що «мазь прополісу чудово діє при некробацильозі без попереднього видалення некротизованих ділянок при поверхневому їх видаленні. Треба думати, що вона належить до слабких подразників, сприяючи створенню нормальної трофіки».
Досі ще точно не встановлено, з чого бджоли виробляють прополіс. Починаючи з стародавніх часів установилася думка, що бджоли збирають його з бруньок верби, тополі, берези, сосни, ялини, смереки, кінського каштану і т. д. Проте дослідження останніх років заперечують цю думку і доводять, що бджоли готують прополіс з квіткового пилку.
Хімічний склад прополісу такий: близько 55% смол і бальзамів, близько 10% запашних ефірних масел, близько 30% воску і 5% пилку. Враховуючи це, для досліду в садку, де були піддослідні вулики з бджолами, розставили канадський, копайський бальзами, соснову смолу, трояндове ефірне масло, шматочки каніфолі. Незважаючи на те, що кожна з цих принад висіла на деревах, бджоли їх не брали, а у вуликах все ж з'являвся прополіс, тобто вони його виробляли.
Якщо відкрити вулик, легко можна побачити, що темнокоричневою, іноді з зеленим відтінком смолистою речовиною — прополісом — бджоли приклеюють полотняні покришки до верхніх брусків стільникових рамок, ним же вони замазують щілини у вулику, прикріплюють плічка рамок до фальців вулика. Цим же прополісом бджоли полірують стільникові комірки, в яких бджолина матка відкладатиме яйця. Прополісом бджоли замуровують убитих шкідників, що пробралися у вулик, — таких, як ящірка, миша і т. д. Завдяки цьому у вуликах ніколи не буває неприємного запаху розкладу (гниття).
Квітковий пилок
48
Прополіс — походить від двох грецьких слів: pro — спереду і polis — місто. Ця назва пов'язана з тим, що в природному стані бджоли прополісом зменшують вхід у своє бджолине місто для непрошених гостей.