Таємниці розкриває санскрит
- Автор: Наливайко Степан
- Год: 2000
- Язык: украинский
- Жанр: Лингвистика
Электронная книга - «Таємниці розкриває санскрит». Краткое содержание книги:
Як вказує Геродот, Ексампай міститься між Гіпанісом і Борисфеном, тобто між Південним Бугом і Дніпром, якщо оперувати сучасними річковими назвами, на території скіфів-орачів та алізонів. Як слушно зауважує відомий скіфолог та іраніст В.І.Абаєв, у читачів завжди викликав подив факт існування двох племен — скіфів-орачів і скіфів-землеробів, назви яких, по суті, відбивають однаковий господарський уклад, хоча насправді вони протиставляються одне одному. Але ж відповідні їм назви аротерой та георгой у грецькій мові — синоніми! Інша справа, якщо допустити, що скіфи-землероби в Геродота не господарська характеристика скіфського племені, а адаптація місцевого, скіфського етноніма гауварга, який знаходить аналогію в назві іншого скіфського племені — хаумаварга, засвідченого ще в давньоперських клинописних текстах. Якщо етнонім хаумаварга означає «ті, що поклоняються хаомі», де хаома те саме що й індійська сома — священний напій давніх іранців та індійців, то етнонім гауварга або говарга має означати «ті, що поклоняються бикові /або корові/». А це свідчить за те, що між Дніпром і Південним Бугом колись жило плем'я /чи племена/, якому був властивий культ Священного Бика (Абаев, 74–76).
У такому разі компонент Ексам- не що інше як санскритське укшан, авестійське ухшан — «бик», які мають свої відповідники і в інших мовах (гот. auhsa, дсакс. ohso «бик», «віл», англ. ox та ін.) і походять від іє. uksin із цим самим значенням (ОD, 638).
Як видно, слово укшан — «бик» дуже близьке фонетично до іранського ахшайна, а особливо до осетинського ехсін із значенням «синій». Тому й не дивно, що первісно гідронім і топонім мусив мати форму Ухшанпай/Укшанпай із значенням «Бик-вода», «Бик-ріка» або «Вода/Ріка Бика». З часом, очевидно, справжнє значення слів ухшан/укшан призабулося, що й призвело до переосмислення назви: вона стала асоціюватися зі словом синій. Хоча, судячи з усього, між значеннями «бик» і «синій» існує все ж якийсь зв'язок, який поки що не вдається переконливо пояснити. Тут варто тільки нагадати, що такі індійські божества як <134> Вішну, Крішна й Рама тісно пов'язані з поняттям «бик» і зображаються синюватими.
Тож є підстави тлумачити геродотівський Ексампай як «Вода Бика», «Бичача Вода», «Бичача Ріка», «Бик-ріка». А це підтверджує і здогад скіфолога Д.С.Раєвського, що саме з розміщенням на Гіпанісі скіфського культового центру пов'язане походження назви Гіпаніс (Раевский, 115).
Справді, в назві Гіпаніс перший компонент Гі- споріднений із компонентом гау-/го- в етнонімі гауварга/говарга й означає «бик», «самець» (СРС, 196). А варга із санскриту пояснюється як «варна», «стан», «клас» (Там же, 566). Тут доречно нагадати, що давньоіндійське суспільство ділилося на варни, інакше — стани, які займали суворо визначене місце в суспільстві. Основних варн або станів було чотири — жерці-брахмани, воїни-кшатрії, вайш'ї-землероби та шудри, залежні від перших трьох станів. Причому характерно, що саме індійські назви цих станів широко відбиті в українських прізвищах та назвах. З чого, очевидно, й висновок, що й предки сучасних українців знали чотиристановий суспільний поділ.
Другий компонент у назві Гіпаніс, тобто — пані, якщо відкинути грецьке закінчення, має те саме походження і значення, що й компонент — пай у назві Ексампай. І — пай, і —пані походять від спільного кореня па- «пити» (СРС, 386, 389). Сюди ж лягають санскритське пан та хінді пані — «вода» (ХРС, ІІ 64–66). Цей компонент і досі виразний у назві іншої ріки — Кубань, яка, до речі, в давнину також називалася Гіпаніс, як і Південний Буг. Чисто індійською була б назва Гопані, але й так помітна очевидна подібність її з назвами Кубань та Гіпаніс. Таким чином, назва Ексампай є семантичним двійником назви Гіпаніс, тоді як назви Гіпаніс та Кубань є двійниками етимологічними, тобто вони мають спільне походження і однакове значення. Показове й те, що саме на Кубані й Південному Бузі античні джерела упродовж майже тисячоліття, починаючи з УІ ст. до н.е., фіксують індоарійське плем'я дандаріїв (див. статтю «Українські дандарії, індійські кияни»). Ще один цікавий момент: на означення Південного Бугу засвідчено й назву Ак-су (СГУ, 423), досл. «Біла вода» (тюркське); це може цілком бути впливом первісного Ексампай (пор. назву Окс — «Бик» у античних авторів на означення середньоазіатської Амудар'ї, а також назву Вахш у Таджикистані із цим самим значенням).
Слід зазначити, що санскрит знає і компонент — паї, який вживається лише в складних словах, де має значення «той, що п'є», «п'ючий». Наприклад, станапаї — «немовля», досл. «ссучий грудь» (санскр. стана — «жіночі груди», «перса» споріднене з нашим стан — пор. означення щодо жінки: з високим ста<135>ном). Санскритський компонент — паї цілком збігається з компонентом — пій в таких українських словах як напій, водопій і теж вживається тільки в складних словах. Українська гідронімія знає і назву Супій (СГУ, 540), де — пій може означати «вода», а весь гідронім — «Добра /Смачна вода», оскільки суфікс су- в санскриті надає основному слову вищого ступеня якості (СРС, 732).
Ці дані наштовхують на думку, що елемент — пай у назві Ексампай може означати й «брід», тим більше що в деяких слов'янських мовах, зокрема, в чеській, брід — це не тільки місце, де переходять річку, але й місце, де напувають або купають худобу (ЭССЯ, 36–37). Принагідно нагадаємо, що деякі дослідники вбачали в компоненті — пай значення «шлях», «дорога», «путь», а ці значення не такі й далекі від значення «брід». А коли так, то назва Ексампай може трактуватися і як «Водопій Бика», «Брід Бика», «Шлях Бика» тощо. У такому разі назва Ексампай отримує відразу кілька семантичних і навіть етимологічних відповідників не тільки в Північному Причорномор'ї, але й за його межами, зокрема, й на Британських островах. Маємо на увазі кілька Боспорів, особливо Боспор Кімерійський (сучасна Керченська протока) та Боспор Фракійський, які тлумачаться як «Брід Бика», «Переправа Бика» (ЕС, 35). Щодо другого Боспору, Фракійського, то саме його стосуються дещо несподівані рядки в поемі Тараса Шевченка «Гамалія», які спонукають по-новому сприйняти їх і повністю підтверджують сказане:
Боспор аж затрясся, бо зроду не чув
Козацького плачу; застогнав широкий,
І шкурою, сірий бугай, стрепенув.
Що засвідчує: Тарас Шевченко знав значення назви і використав поетичний образ сірого бугая як синонім Боспору. А «сірий бугай» тут може бути слов'янським еквівалентом іранському сіявахш та індійському сіяваршан, які означають «темний бик» і які відбилися в іранському імені Сіявуш, індійському Сіяваршан, в українській назві Сиваш та українському прізвищі Сиваш і похідних від нього. Не виключено, що санскритське ш'ява та іранське сьява тотожні українському слову сивий, яке означає «не зовсім білий», «темнуватий». Підтвердженням чого може бути й вираз в українській мові — сива давнина, який і досі має відчутний нюанс «темна давнина», «давнина, повита мороком/пітьмою часу». Подібне переосмислення спостерігається і з санскритським крішна, яке означає «чорний». Фонетично воно надзвичайно близьке до нашого красний, яке може означати не лише колір — червоний, але й «гарний», «вродливий», «чарівний». Так само і в індійських мовах слово крішна означає не лише <136> колір — чорний, але й має смисловий обертон «гарний», «вродливий», «чарівний». Недарма серед індійців слова-синоніми крішна та ш'яма надзвичайно поширені як чоловічі й жіночі імена — Крішна і Ш'яма. Щоправда, в сучасному хінді Ш'яма — це жіноче ім'я, а чоловіче буде — Ш'ям. Тоді як у санскриті чоловіче ім'я теж буде Ш'яма — тут чоловіче й жіноче ім'я різниться тільки довготою кінцевого а.