Первісна. У вирі пророцтв
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #2
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. У вирі пророцтв». Краткое содержание книги:
Тим часом Шимас аб Нейван і Ріана вер Шонаґ, послухавшись поради диннеші, прямують на Ініс на н-Драйґ. Що їх чекає на цьому далекому острові, де тисячу років тому помер останній у світі дракон? Яке нове знання вони там здобудуть? І як це пов’язано з Ейрін та її Первісною Іскрою? А пов’язано ж напевно…
Через вільний кінчик нитки Шайна стала потроху відбирати енерґію. Захист на дверях слабшав, бо йому бракувало живлення для повноцінної роботи, а сусідні плетива не встигали компенсувати нестачу. І при цьому вони не виявляли жодних ознак зовнішнього втручання, тому не здіймали тривоги.
Нарешті рівень енерґії впав до критичної межі, і на якусь хвилину двері залишилися без сиґналізації та стеження. Цього часу Шайні цілком вистачило, щоб відімкнути механічний замок і ввійти разом з Шаннон до будинку. Потім живлення захисних чарів поновилось, і вони продовжили функціонувати, ніби нічого й не сталося.
Перше, що привернуло тут Шайнину увагу, була додаткова маґічна сиґналізація, що мала спрацювати при проникненні до помешкання через Тиндаяр. Власне, цього й слід було очікувати: коли стало відомо, що в боротьбу за корону втрутились чорні чаклуни, чимало катерлахських вельмож, а передовсім претенденти на престол, мерщій подбали про те, щоб убезпечити себе від загрози з підземного світу. По всьому Рінанхару, зокрема й у Цитаделі Високих Лордів, уже тиждень діяли такі самі чари, тільки потужніші й набагато надійніші, відьомського виконання. А сестри Блодвен, Альса і Дорвен останні півтора тижні працювали над виготовленням дерайтирів — блокувальних артефактів, що забезпечували повний захист від можливого вторгнення з Тиндаяру. Шайна по змозі брала участь у їхній роботі, хоч, правда, користі від неї було, як кіт наплакав. Тут більше важила не маґічна сила, а досвід, знання та вміння, що приходили лише через багато десятиліть відьомського життя.
— От бачиш, — сказала Шаннон знов-таки пошепки, хоча глушильне плетиво довкола них і досі діяло. — Фінвар теж захищається. Якби він змовився з чорними…
— То повівся б так само, — переконано мовила Шайна. — Вчинити інакше було б украй необачно з його боку. Все одно, що відкрито оголосити про свою причетність до змови. А тепер показуй дорогу.
За два роки перебування в Тахріні Шаннон неодноразово отримувала запрошення на різні прийоми та бенкети в домі Фінвара аб Дайхі, тому непогано орієнтувалася тут. Щоправда, не в правому крилі, де мешкали переважно слуги та бідні родичі; але вона принаймні мала уявлення, куди йти, щоб не надто довго блукати в лабіринтах численних коридорів та сходів.
Дорóгою Шайна про всяк випадок насилала на всі зустрічні двері чари, що на короткий час блокували їх. Отож у разі, коли хтось дуже недоречно прокинеться й надумає вийти з кімнати, то згає секунд десять-п’ятнадцять на мороку з дверима, давши можливість непроханим гостям сховатися.
Утім, така пересторога виявилася зайвою. Не зустрівши нікого на своєму шляху, вони без будь-яких пригод дісталися до господаревих покоїв на четвертому поверсі протилежного крила й увійшли до темної приймальні, що межувала з робочим кабінетом лорда Фінвара.
Шайна залишила Шаннон стерегти вхід, а сама рушила до дверей кабінету, щоб зблизька вивчити їхній захист. Та на півдорозі раптом завмерла й мало не скрикнула з несподіванки, відчувши по той бік щільного плетива чарів ретельно замасковану присутність людини. І не звичайної людини — а відьми…
Таємнича сестра миттю збагнула, що її викрили, тому не стала далі ховатися. Швидко і вправно, бо робила це вже вдруге, деактивувала захисні чари й розчинила двері. Шайні не довелося напружувати маґічний зір, щоб роздивитись у темряві її обличчя. Вона ще до того впізнала індивідуальні характеристики Іскри Брігід вер Камрон.
Брігід мовчки махнула рукою, запрошуючи Шайну та Шаннон, що стояла з роззявленим від подиву ротом, увійти до кабінету. Потім зачинила двері, розкинула довкола глушильне плетиво, поставила на вікна затемнення і ввімкнула світло.
— Так, так, так, — повільно мовила вона, змірявши Шайну гострим поглядом. — Бачу, ти не стерпіла. Ще й Шаннон із собою притягла. Хіба я вчора неясно висловилася? Хіба не заборонила наближатись до Фінвара?
— А сама прийшла…
— Бо знала, що ти не послухаєшся. Тому й вирішила влаштувати обшук, а на ранок розповісти про його результати. Але тобі забракло витримки перечекати й одну ніч. Мораґ про тебе правду казала — як западе щось у голову, то не вгамуєшся, поки не вчиниш по-своєму. Невже ти справді вважаєш Фінвара таким йолопом? Якщо він і змовився з чорними, то зробив це в усній формі, не підписуючи жодних паперів. І поготів не став би тримати докази проти себе в своєму ж власному кабінеті.
— Однак перевірити не завадить, — наполягала Шайна. — Часом і наймудріші люди можуть утнути якусь дурницю.