Первісна. У вирі пророцтв
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #2
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. У вирі пророцтв». Краткое содержание книги:
Тим часом Шимас аб Нейван і Ріана вер Шонаґ, послухавшись поради диннеші, прямують на Ініс на н-Драйґ. Що їх чекає на цьому далекому острові, де тисячу років тому помер останній у світі дракон? Яке нове знання вони там здобудуть? І як це пов’язано з Ейрін та її Первісною Іскрою? А пов’язано ж напевно…
Дивлін аб Ґалховар підвівся і схилив сиву голову.
— Дякую за високу честь, государю.
— До завтра надайте мені рекомендації щодо міністра торгівлі та першого лорда скарбниці. А з вашим наступником на посаді міністра права та справедливості й головного королівського прокурора я вже визначився. — З цими словами король посунув убік Фіннана аб Девґала п’ятий указ, після чого глянув на Ґарвана аб Малаха. — Майстре Ґарване, ви чуєте таке звернення востаннє. Відповідно до вашої нової посади, ви отримуєте пожиттєвий неспадковий титул лорда. Прошу зайняти місце за цим столом, лорде Ґарване.
Новоспечений лорд уклонився й сів поруч із Дивліном аб Ґалховаром — урядовцем, що свого часу посприяв його призначенню королівським слідчим.
— Тепер залишається з’ясувати ситуацію з лордом-канцлером, — сказав Імар. — За законом цю посаду обіймає верховний поборник Святої Віри. Лише за виняткових обставин, у разі неспроможності верховного поборника здійснювати свої повноваження, лордом-канцлером тимчасово стає віце-канцлер. Однією з таких обставин є звинувачення в державній зраді. Я не стану посилатися на сьогоднішні події, оскільки слідство щодо них тільки розпочалося і поки не встановлено, чи існують вагомі докази про причетність до них лорда Айвара аб Фердоха. Проте є й інша справа, розслідування якої триває вже одинадцять днів. І хоч його ще не завершено, деякі висновки зробити можна. Лорде Ґарване, вам слово.
Ґарван аб Малах підвівся й розкрив свою теку.
— Панове міністри. Як вам усім відомо, вранці двадцять четвертого гедрева високородного лорда Броґана аб Лаврайна було знайдено мертвим у спальні його покоїв. Головний королівський медик, майстер Шовар аб Родрі, оголосив, що смерть настала внаслідок серцевого нападу, але згодом, у конфіденційний розмові з государем Імаром, зробив застереження, що цей напад міг бути викликаний не лише природними причинами, а й отрутою.
Серед міністрів пробіг стриманий гомін. Розмови про Броґанову смерть не вщухали й досі, і тема можливого отруєння була доволі популярною. Серйозно в це мало хто вірив, але симпатики поборників не втрачали нагоди шпурнути камінець до королівського городу, а прихильники короля пошепки твердили, що верховний поборник дуже потерпав від інтриґ з боку Броґана, тож принцова смерть була для нього дуже вчасною.
— Його величність, — вів далі Ґарван, — доручив мені провести з цього приводу таємне слідство. Мені й раніше було відомо, що лорд Айвар виказував глибоке незадоволення діяльністю лорда Броґана, тому я дав своєму аґентові в Священній Канцелярії завдання… — він зробив паузу, щоб його нові колеґи в повній мірі усвідомили щойно почуте, — дав йому завдання роздобути про це детальнішу інформацію. А вже наступного дня отримав повідомлення, що за особистим розпорядженням верховного поборника до підземного архіву Священної Канцелярії було відправлено всі документи, пов’язані з лордом Броґаном. Оскільки моя людина має доступ до архіву, я, за згодою його величності, віддав наказ вилучити ці документи, підмінивши їх чистими аркушами паперу такого ж розміру та кольору.
Лорд Дивлін заінтриґовано глянув на розкриту теку.
— То це вони?
— Лише найважливіші з них, пане віце-канцлере. Ті, в яких ідеться про стеження за лордом Броґаном і про різні заходи, спрямовані на послаблення його впливу в середовищі поборників. Зрозуміло, що про вбивство ніде прямо не говориться, проте в останніх доповідних записках, адресованих верховному поборнику, проглядаються досить прозорі натяки на можливість найрадикальнішого вирішення цієї проблеми. Уже наявність самого наміру заподіяти шкоду життю, або здоров’ю, або честі та гідності члена королівської родини закон однозначно тлумачить, як злочин проти Держави та Корони. А в цих документах таких намірів не бракує.
— І з боку лорда Айвара теж? — запитав Арнор аб Ґован, міністр земельних угідь та продовольства.
— На більшості документів стоять власноручні резолюції верховного поборника. Отже, він знав їхній зміст, але не доповів про це королівському правосуддю, що робить його співучасником злочинних намірів підлеглих. Крім того, є кілька особистих розпоряджень лорда Айвара, кожне з яких окремо сформульовано надзвичайно зважено й обережно, однак у сукупності вони не залишають сумнівів, що верховний поборник зазіхав щонайменше на репутацію лорда Броґана.
— Ми можемо подивитися ці документи? — озвався Ґліф аб Шілтах, міністр королівського двору.
— Так, можете, — кивнув Імар. — Саме для цього я й наказав їх принести.