Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
Підарас Вєня(до Цицькіна): Давай гроші!
Цицькін: Залупу тобі, а не гроші. На!
Цицькін дає підарасу Вєні лузгана. Підарас Вєня плаче.
Микола Гнатович(мрійливо): От у Панаса Іванового залупа була, як макогон, їй-бо, не брешу! Вчетверо більша, ніж у Вєні. Як, бувало, дістане, то ми всі сміємося, а він нам: «Чо смійотєсь, дураки?»
Цицькін(спльовує): Та не було такого. Казки це дідуся Панаса!
Підарас Вєня: Казали десять копійок дасте, а не дали... (Плаче.)
Кіндрат Омелянович: Макаренко казав: «Ніколи не треба просити. Просьба зайобує людську гідність. Якщо хочеш щось мати, то терпи. Може, дадуть, а не дадуть, так і не треба».
Микола Гнатович: Це не дідуся Панаса казки. А в старину люди так жили. Омелько Пилипів на хуй діжу вішав і повну тістом набивав. А пика в нього отакенна була, їй-бо, не брешу! А Грицько встромляв в сраку дишло і біг з ним три кілометри. А дядько Мирон вже старий був, а за один раз відривав у корови вим’я...
Старий белькоче все тихіше і тихіше. Світло на сцені поступово згасає. Написи «Карасін» і «Магазін» поступово згасають. Не видно нічого, крім трьох цигаркових світлячків.
ЗАВІСА.
Хвороба Івасика
Івасик, хлопчик.
Лікар, мужчина.
Сибірська Язва, бацила.
Гангрєна, бацила.
Ганарєя, бацила.
Випадєніє Матки, бацила.
Смєрть, скєлєт.
Печера з сталактитами. В ній сидять Сибірська Язва і Гангрєна – і грають в карти. Вони неохайні і неприємні. Гангрєна синя, Сибірська Язва – в тупих сибірських валянках.
Язва: Що у нас козир?
Гангрєна: Жир.
Язва: Шостака!
Гангрєна б’є.
Язва: Сімака!
Гангрєна б’є.
Язва: Вісьмака!
Гангрєна б’є.
Входить Ганарєя. На ній одягнуто брючного костюма, взагалі, вона така ж неприємна, як Язва і Гангрєна.
Ганарєя: Дівчата, там карасін привезли.
Язва: Га?
Ганарєя: В сраці нога.
Входить Випадєніє Матки – воно таке, як і інші, тікі між ногами у нього волочиться мішок.
Гангрєна: А хто це к нам лізе?
Ганарєя(шуткує): Та то якесь Випадіння.
Випадєніє(ображається): Ти б на себе подивилася б – стара блядь, брючного костюма наділа. Тьху! (Плює.)
Ганарєя: Га-га-га-га! Ой, не можу, дівчата, та то ж модно.
Вітальня. З портьєрою, тумбочкою і фікусом. Над діваном – портрет Гіппократа. На дівані сидять Івасик і Лікар.
Лікар: Івасик, скажи: «А-а-а...»
Івасик: А-а-а...
Лікар(у захваті): Ми ковалі нашого щастя, Івасику.
Івасик: Бе-е-е... (Пускає слину.)
Лікар хвацько підхоплює слину.
Лікар: А ти, Іване, молодець, знаєш, що лікарі збирають слину на аналізи. Хе! (Хвастливо.) Я вже чемойдан слини назбирав. (Ховає слину.)
Івасик: У-у-у...
Лікар(у захваті): Івасику, настане день, і всі хвороби буде знищено!
Івасик: Му-у-у...
Лікар: Гарний хлопчик. Зараз лікар випише рецепти, і будем ням-ням димедрольчик. Хочеш ням-ням димедрольчик?
Івасик: Хр-р-р... (Харчить, випускає слину.)
У двері гупають.
Лікар: Хто там? Сюди не можна. Іде операція.
Голос з-за дверей: Не пизди!
У двері гупають.
Лікар(нервово клаца зубами): Гей-гей, стороннім хід заборонено!