Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
ЗАВІСА.
Остановісь, мгновєньє, ти прєкрасно!
Іван Опанасович Харченко, літературознавець.
Гриць Якович Вареник, тоже літературознавець.
Чорт, трансцендентна сила у вигляді рогатого упиздня у ватніку, ватних штанах і кірзових чоботях. Безсмєртєн.
Хуна, особа жіночої статі.
Сало, їжа Івана Опанасовича і Гриця Яковича, заповнює простір між шкірою та м’ясом свині, на вигляд біла, на смак жирна речовина.
Портвейн, напій, котрий Іван Опанасович і Гриць Якович п’ють вранці, вдень, ввечері, а також вночі.
Кімната в общазі, в котрій живуть аспіранти: Іван Опанасович, Гриць Якович і сало. В кімнаті дві кроваті, тумбочка і стіл. За столом сидить Іван Опанасович і їсть сало. На кроваті лежить Гриць Якович Вареник в стані алкогольного токсікозу, загорнутий з головою в ковдру.
Іван Опанасович: Шось випить хочеться, блядь, де ж взять гроші? (До Гриця.) В тебе гроші є?
Гриць: Єсть.
Іван Опанасович: Дай мені три карбованці, я тобі завтра утром віддам.
Гриць мовчить.
Іван Опанасович: Чо мовчиш? Гроші є?
Гриць: Єсть.
Іван Опанасович: Дай мені три карбованці, завтра утром віддам.
Гриць мовчить.
Іван Опанасович: Чо мовчиш? Гроші є?
Гриць: Єсть.
Іван Опанасович: Дай мені три карбованці, завтра утром віддам. Чо мовчиш?
Гриць: Та жалко...
Деякий час обидва мовчать.
Іван Опанасович: Блядь, придумав! Щас гумореску напиздячу.
Іван Опанасович кладе сало, сідає до машинки і пиздить її по клавішам.
Іван Опанасович: Такий гумор щас пиздану, шо вони всі повсцикаються. (До Гриця Яковича) Ти «Перець» читав?
Гриць Якович: Ні.
Іван Опанасович: Очєнь даже напрасно, там такі хохми єсть, всцятися можна! Там і мойо тоже єсть...
Продовжує пиздить по клавішам, потім видира бумагу і комкає її.
Ну його к хуям, краще я оповідання про колгосп напишу, блядь, в «Молоду гвардію». (До Гриця) Ти читав «Молоду гвардію»?
Гриць Якович: Ні.
Іван Опанасович: Напрасно, там тоже харошиє хохми єсть...
Іван Опанасович пиздячить по клавішам.
Гриць Якович: Я сьогодні з Хуною условився, щас прийті должна...
Іван Опанасович продовжує пиздити машинку по клавішам, потім імпульсивно видира бумагу і зникає в сортирі. Входить Хуна.
Хуна: Я нє опаздала?
З сортиру чути огидливе пердіння.
Хуна(робить вигляд, ніби нічого не почула): Ви тут сідітє, а на дворє такая погода стоіт!..
З сортиру чути огидливе пердіння.
Хуна(робить вигляд, ніби не чує): Я прямо нє знаю, что ета вєсна со мной дєлает!..
Хуна і Гриць Якович співають.
Хуна:
Гриць Якович:
Обидва хором:
Хуна:
Гриць Якович:
Обидва хором: