Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
Голоси: А вірно, хлопці, а діло каже!
Голоси: Ура! Вперед, чмо японське!
Всі: Ура!!!
Натовп зникає в напрямку, протилежному тому, куди йшов.
ЗАВІСА.
Васіліса Єгоровна і мужичкі
Васіліса Єгоровна, красіва і горда сука, мічта всіх мужичків.
Адам Жоржевич, до біса гарний мужичок.
Валєр’ян Валєр’яновіч, плюгавий мужичок.
Валєрій Валєр’євіч, сільний і умний мужичок.
Умберто Васільєвіч, цинічний мужичок.
Бруно Адольфович, бєлокура бєстія.
Спальня Васіліси Єгоровни, заманчиве місце, куда мєчтаєт попасть кожний мужичок. В спальні зайобана Васіліса Єгоровна лежить ліцом вниз, крєпко охватів подушку сильними руками. Біля дзеркала стоїть напівголий Адам Жоржевич, до біса гарний мужичок, і корчить у дзеркало противні грімаси.
Адам Жоржевич(сам до себе): Ето піздєц, яка у мєня харя!.. (До Васіліси Єгоровни.) Ти, курва, куда кєпку мою поклала?
Васіліса Єгоровна нє іздайот ні звука.
Адам Жоржевич(самовпевнено): Я ету курву так задєлав, шо она уже говоріть нє может! (З любов’ю поглажує себе по пухлому тілу обома руками.) Тєло, блядь, я їбу, кожа, як у бога! (До Васіліси Єгоровни.) Вася, ти ж мєня знаєш, я ж так, шучу, шучу, пока добрий, но потом і хуйню могу сдєлать. Я етого нє люблю...
Васіліса Єгоровна: Та відчепись, проклятий! Ні дньом, ні ноч’ю покоя нєт...
Адам Жоржевич(знаходить кєпку на тумбочці і надіває на голову, мрійливо, сам до себе): От я часто думаю, нєкоториє тьолкі в компанії расказивают друг другу разноє там хуйо-майо, посмотрітє – какая я умная. Я етого нє люблю!..
Адам Жоржевич надвигає кєпку на лоба, гарно піднімає брови і заходиться видавлювать прища на носі. А видавивши, зсовує брови, примружує оченята і корчить у дзеркало огидні грімаси.
Адам Жоржевич(солодко бормочить під ніс): Мен, піздєц усьому!
Входить Валєр’ян Валєр’яновіч, плюгавий мужичок. Він мовчки знімає кєпку, під якою виявляється лисина. З першого погляду лисини не видно, бо хитрий Валєр’ян Валєр’яновіч зачесав її зправа наліво так, шоб проділ знаходився у нього над правим вухом.
Адам Жоржевич: Хи! Ти такий хуйовий зробився, Валєр’ян! Что у тєбя, жизнь хуйовая такая, чи у тєбя кожа на головє сухая? Я тєбя нє пойму!..
Валєр’ян Валєр’яновіч(червоніє): У мєня волос ломкій.
Адам Жоржевич: А хуй в тебе, случайно, нє ломкій? Га-га-га-га! (Регоче). Ну, нє обіжайся...
Адам Жоржевич скручує пальці лівої руки в відє бубліка, а пальцями правої ляскає по цьому бубліку, сопровождає ці похабні жести прицмокуванням язика і підмігуванням в бік Васіліси Єгоровни. Валєр’ян Валєр’яновіч сидить ніяково, йорзаючи на стулі і червоніє. Адам Жоржевич показує Валєр’яну Валєр’яновічу три пальця, випучує очі і вип’ячує губи. Валєр’ян Валєр’яновіч с уважєнієм дивиться на Адама Жоржевича і кача головою. Видно, що він заздрить красивому і сильному мужичку Адаму Жоржевичу.
Валєр’ян Валєр’яновіч: Ти кожний дєнь брєєшся, Адам Жоржевич, чи чєрєз дєнь?
Адам Жоржевич: Та я їбав бриться, я і так сєбя хаваю от і до. Я ото бриться западло щитаю!..
Валєр’ян Валєр’яновіч: А я раньше кажний дєнь брився – жена заставляла.
Входить Бруно Адольфович, бєлокура бєстія.
Бруно Адольфович: Под’йом, бляді, доктор прийшов!
І з цими словами Бруно Адольфович видьоргіваєт з-під Валєр’яна табурєтку, так шо той гепається сракою на підлогу.
Бруно Адольфович(до Адама Жоржевича): А ти шо, красавєц йобаний, сідіш? Їблом торгуєш... Рупь єсть?
Адам Жоржевич: Єсть.
Бруно Адольфович: Бистро пиздуй в магазін, або подожди – я з тобою.