Знахідка у бібліотеці
- Автор: Кристи Агата
- Язык: украинский
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Знахідка у бібліотеці». Краткое содержание книги:
— Так, недорого. Я не можу дозволити собі платити дорого. Там дуже гарно.
— Треба буде якось поїхати туди, — запропонувала міс Марпл.
— Що? А-а… так, треба буде… — Маклін підвівся. — Краще піду нагулювати апетит. — Мов задерев’янілий, він рушив від них геть.
— Жінки не бережуть тих, хто їх обожнює, — сказав сер Генрі.
Міс Марпл усміхнулась, але промовчала.
— Вам не здалося, що він зануда? — спитав сер Генрі. — Мені цікаво почути вашу думку.
— Інтереси в нього не вельми широкі, — сказала міс Марпл. — Але здібності він має. ІІІ досить чіткі. Сер Генрі встав.
— Мені пора — маю справи. Он до вас іде місіс Бентрі.
Місіс Бентрі прийшла заспана. Важко зітхнувши, вона сіла поруч із міс Марпл.
— Я розмовляла з покоївками, — почала вона. — Але все марно. Нічого нового! Думаєте, дівчина фліртувала з кимось у готелі й ніхто нічого не знав?
— Питання цікаве, люба моя. Однак заперечувати цього не ризикну. Якщо таке було, то хтось про це знає. Але дівчина, певне, поводилася дуже розважливо.
Місіс Бентрі перевела погляд на тенісний корт.
— Едді робить у тенісі успіхи. А цей тренер — симпатичний молодик. Едді просто цвіте. Вона й досі приваблива жінка. Не здивуюсь, якщо вона знову вийде заміж.
— І дуже розбагатіє, коли помре містер Джефферсон, — додала міс Марші.
— О, Джейн, у вас завжди такі чорні думки! І чому ви й досі не розгадали цю таємницю? Схоже на те, що ми тупцюємо на місці. Мені здавалося, ви одразу здогадаєтесь, хто це зробив, — докірливо промовила місіс Бентрі.
— Ні, люба моя, здогадалась я не одразу, а тільки згодом.
Місіс Бентрі звела на неї переляканий, недовірливий погляд.
— Ви вже знаєте, хто вбив Рубі Кіні?
— Ну звісно, знаю! — відказала міс Марпл.
— Джейн, хто це?! Зараз же скажіть мені!
Міс Марпл рішуче похитала головою і підібгала губи.
— Вибачте, Доллі, але я цього не зроблю.
— Чому?
— Тому що ви жінка необачна й усім розповісте. А якщо й не скажете відверто, то натякнете.
— Та ні, не скажу. Жодній живій душі не скажу.
— Люди, які отак запевняють, дотримують слова найменше. Нічого не вийде, люба. До цього ще далеко. Ще дуже багато чого неясно. Найгірше в цій справі те, що з самого початку всі були надто легковірні. Не можна вірити всьому, що кажуть люди. Коли трапляється щось підозріле, я просто нікому не вірю. Я, бачте, знаю людську натуру.
— Ви ніколи не вірите в те, що вам кажуть люди, так? — з гіркотою в голосі перепитала місіс Бентрі. — Але я не така вже й дурна. Ви, певне, гадаєте, ніби я не знаю, про що йдуть розмови у Сент-Мері-Міді, в усьому графстві? Всі кажуть те саме: немає диму без вогню. Коли дівчину знайдено в бібліотеці Артура, то він конче має щось знати. Кажуть, нібито дівчина була його коханка або позашлюбна дочка й шантажувала його. Мелють язиком кому що в голову вдарить. І так воно й триватиме! Спочатку Артур нічого не розумітиме. Він-бо такий милий старий простак, що й не припустить, ніби люди можуть таке про нього подумати. Його уникатимуть, і тоді він нарешті замислиться: що ж сталося? Помалу йому почне прояснятись, і раптом його ошелешить! Він замкнеться в собі й день при дні страждатиме. І я приїхала сюди, щоб вивідати все! Це вбивство треба розкрити! Якщо ні, тоді життя Артура обернеться на пекло, а я цього не допущу. Нізащо! Я не хочу, щоб мій старий Артур зазнавав мук за те, чого не робив! Я залишила його вдома й приїхала до Дейнмута з однією метою: знайти правду.
— Я знаю, люба, — сказала міс Марпл. — Я приїхала сюди з тією самою метою.
17
У тихому готельному номері Едвардз шанобливо слухав сера Генрі Клітерінга.
— У мене до вас кілька запитань, Едвардзс. Але спершу я хотів би пояснити вам свій статус. Коли сталася ця трагедія, ваш господар послав по мене. Свого часу я був комісаром поліції у Скотленд-Ярді, а тепер на пенсії. Містер Джефферсон попросив мене скористатися моїм досвідом і з’ясувати правду. — Сер Генрі на мить замовк. Едвардз, трохи схиливши голову, пильно дивився на співрозмовника. Потім сказав:
— Саме так, сер Генрі.
Клітерінг поволі, розважливо повів далі:
— У будь-якому розслідуванні є багато інформації, яку приховують. Роблять це з різних причин — або вона стосується сімейних таємниць, або люди вважають, що вона не має до справи ніякого відношення й навіть може поставити когось у незручне становище.
— Саме так, сер Генрі, — знову проказав Едвардз.
— Сподіваюсь, Едвардзе, тепер ви чітко уявляєте собі всю складність цієї справи. Покійна дівчина ось-ось мала стати прийомною дочкою містера Джефферсона. Двоє людей були зацікавлені, щоб цього не сталося, — містер Гаскелл і місіс Джефферсон.