Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.

Д.А. Семенов під вигодами майнового характеру розуміє такі, що надаються безоплатно, але які підлягають оплаті, легальні послуги майнового характеру (надання туристичних путівок, ремонт квартири і т. ін.), оплачувані третьою особою нелегальні послуги (наприклад, у сексуальних відносинах), а також будь-яка інша нееквівалентно компенсована (оплачена) дія, яка має майнову природу (заниження вартості майна, що передається, зменшення орендних платежів, процентних ставок за користування кредитами)[203].

Указом Президента України від 20 січня 2006 р. № 39 «Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи» Секретаріату Президента України та Міністерству юстиції України доручалось до 20 лютого 2006 р. підготувати для внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:

1) ратифікації Конвенції Ради Європи про корупцію у контексті кримінального права та Додаткового протоколу до неї, ратифікації Конвенції ООН проти корупції;

2) запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб;

3) нової редакції Закону України «Про боротьбу з корупцією»[204].

Ратифікація зазначених Конвенцій Верховною Радою, а також виконання Україною взятих на себе зобов’язань у зв'язку з ратифікацією Верховною Радою України Законом від 4 лютого 2004 р. Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, 15 листопада 2000 р., зумовить, з одного боку, необхідність внесення певних змін та доповнень до норм КК, що передбачають відповідальність за службові злочини, і з іншого боку — врахування положень названих Конвенцій правозастосовчими органами (перш за все Верховним Судом України).

Зокрема, Конвенцією Ради Європи про корупцію у контексті кримінального права (Страсбург, 27 січня 1999 року) передбачено, що кожна Сторона вживає законодавчих і інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання у своєму національному законодавстві кримінальними правопорушеннями у разі їхнього умисного вчинення:

— обіцяння, пропонування чи дачі будь-якою особою прямо чи опосередковано будь-якої неправомірної переваги будь-яким державним посадовим особам Сторони для них особисто чи для інших осіб, з метою заохочення їх до виконання чи невиконання наданих їм повноважень (ст. 2 "Дача хабара національним державним посадовим особам");

— вимагання чи одержання будь-якими державними посадовими особами Сторони прямо чи опосередковано будь-якої неправомірної вигоди, для них особисто чи для інших осіб, або прийняття пропозиції чи обіцянки такої вигоди з метою виконання чи невиконання наданих їм повноважень (ст. 3 "Одержання хабара національними державними посадовими особами");

— дій, згаданих у статтях 2 і 3, якщо вони вчиняються будь-якою особою, що є членом будь-якого національного представницького органу, який здійснює законодавчі або виконавчі повноваження (ст. 4. "Хабарництво членів національних представницьких органів");