Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.
- Автор: Андрушко П. П., Стрижевська А. А.
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Юрисконсульт
- ISBN: 966-2968-07-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.». Краткое содержание книги:
Розрахований на студентів, аспірантів та викладачів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, суддів, працівників правозастосовних органів, юристів-практиків.
Стосовно визнання предметами окремих злочинів об’єктів права інтелектуальної власності останніми роками позитивна відповідь дається і окремими російськими вченими. Зокрема, А.В. Наумов вважає, що інтелектуальна власність у її матеріальному виразі може бути і об'єктом (предметом) злочинів проти власності[178]. Натомість М.П. Бікмурзін вважає, що кримінальний закон охороняє від злочинного впливу не матеріальний носій, а інформаційну складову винаходу, корисної моделі або промислового зразка.
Комп'ютерну інформацію визнає предметом злочину, передбаченого ст. 361 КК, М.В. Керченський. При цьому він виділяє три ознаки комп'ютерної інформації як предмета злочину — фізичну, економічну та юридичну, фізичною ознакою комп’ютерної інформації, на його думку, є наявність носія — предмета чи середовища, фізичні, хімічні чи інші властивості яких використовуються для зберігання або передавання інформації, яка розпізнається ЕВМ; економічною — цілісність, конфіденційність та наявність ціни такої інформації; юридичною — наявність у інформації власника та те, що вона є чужою для винного[179].
Різні види інформації визнають предметом комп'ютерних злочинів (ст. 361–3631 КК) А.А. Музика та Д.С. Азаров, а саме комп'ютерну інформацію та інформацію, що передається мережами електрозв'язку. Під комп'ютерною інформацією вони розуміють відомості про навколишній світ і процеси, які в ньому відбуваються, представлені у формі даних, зафіксованих в електронному вигляді, а під інформацією, що передається мережами електрозв'язку, — відомості, подані у вигляді знаків, сигналів, письмового тексту, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб, що передаються по радіо, проводових або інших електромагнітних системах. На їх думку, поняття «інформація, що передається мережами електрозв'язку» є ширшим поняття «комп'ютерна інформація» і повністю охоплює останнє, але виключно в частині, що стосується передавання та приймання інформації з використанням мереж електрозв'язку. Відмінність же між цими видами інформації, на їх думку, — у формі її фіксації: комп'ютерна інформація фіксується виключно в електронному вигляді, а інші види інформації, що передаються мережами електрозв'язку, фіксуються в інший спосіб чи взагалі не фіксуються[180].
На мій погляд, більш обґрунтованою є позиція вчених, які предметом злочину визнають не лише речі матеріального світу (матеріалізовані об'єкти), а й інші явища об'єктивного світу (нематеріалізовані об'єкти — інформацію, енергію), які мають зовнішнє представлення чи можуть набути його і можуть сприйматись органами відчуття людини. Головне при цьому — такі об'єкти повинні являти собою певну цінність, яка може бути виражена у грошовій оцінці їх вартості, а їх призначенням має бути задоволення певних потреб людей. Запозичивши термінологію Є.В. Фесенка, предметом злочину можна вважати матеріалізовані і нематеріалізовані об'єкти (блага).
Щодо визнання предметом окремих злочинів електричної та інших видів енергії, що пропонувалось окремими вченими. На мій погляд, нині для цього є і законодавчі підстави — доповнення КК ст. 1881 Законом від 31 травня 2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення в галузі енергетики», якою передбачена відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії шляхом самовільного її використання без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди[181]. Цим же Законом КУпАП доповнений ст. 1031, якою передбачена відповідальність за сам факт самовільного використання з корисливою метою електричної та теплової енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною або тепловою енергією, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди.
Дещо раніше електрична, теплова та інші види енергії визнані різновидами товарів п.39 ст. 1 Митного кодексу України 2002 р., який набрав чинності з 1 січня 2004 р. Тим самим законодавцем електрична, теплова та інші види енергії визнані предметом злочину, передбаченого ст. 201 КК (контрабанда).
178
Наумов А.В. Хищение интелектуальноіі собственности // Уголовное право. — 2004. — № 4. — С.40.
179
Карчевський М.В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (аналіз складу злочину): Автореф. дис… канд. юрид. наук. — Харків, 2003. — С.7.
180
Музика А.А., Азаров Д.С. Законодавство України про кримінальну відповідальність за «комп'ютерні» злочини: науково-практичний коментар і шляхи вдосконалення / А.А. Музика, Д.С. Азаров. — К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. — С.14–16.
181
ВВР. — 2005. — № 27. — Ст.359.