Вовки Кальї. Темна вежа V
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #5
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб « Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0584-3
- Переводчик: Олена Любенко
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Вовки Кальї. Темна вежа V». Краткое содержание книги:
— Шнобель навіть сказав, що Тауер голландець. «Фріц воно і є фріц, правда, бос?» — Він питально глянув на Джейка, шукаючи підтвердження. Джейк кивнув, потім узяв паличку й продовжив: Д… І… Я.
— Те, що він голландець, багато що міняє, — сказала Сюзанна. — Колись голландці володіли більшою частиною Мангеттену.
— А хочете знов почути щось у дусі Діккенса? — спитав Джейк. Дописав на землі «і» після «КЛАУДІЯ» і глянув на Сюзанну. — Як щодо моторошного будинку, через який я потрапив до цього світу?
— Маєток, — сказав Едді.
— Маєток у Датч-Гіл,[12] — нагадав Джейк.
— Датч-Гіл. Ну звісно. Хай йому грець.
— Переходьмо до суті, — сказав Роланд. — А я думаю, що суть полягає в угоді, яку ви побачили. І відчули, що повинні її побачити, так?
Едді кивнув.
— Ваша потреба все побачити здавалася нагальною вимогою Променя?
— Роланде, я думаю, то й був Промінь.
— Інакше кажучи, шлях до Вежі.
— Угу, — сказав Едді. Він думав про те, як хмари текли вздовж Шляху Променя, як тіні тяглися в той бік, куди вказував Промінь, як кожна гілка кожного дерева неначе повертала у той бік. «Усе слугує Променю», — не раз казав їм Роланд. І потреба Едді побачити папірець Балазара, якого той тицьнув під носа Кельвінові Тауеру, здавалася саме потребою, пронизливою і невідпорною.
— Розкажи мені, що там було написано.
Едді прикусив губу. Зараз йому було не так страшно, як тоді, коли треба було вирізьблювати ключ, що дозволив би їм урятувати Джейка й видобути його на цей бік, але відчуття були схожі. Оскільки це було не менш важливо, ніж ключ. Якщо він щось забув, це може призвести до краху світів.
— Я не пам'ятаю дослівно…
Роланд нетерпляче махнув рукою.
— Якщо буде потрібно, я тебе загіпнотизую і витягну з тебе все дослівно.
— Думаєш, це має значення? — спитала Сюзанна.
— Я думаю, все має значення, — відповів Роланд.
— А що, як гіпноз не подіє на мене? — поцікавився Едді. — Якщо я типу непіддатливий?
— Нехай це буде мій клопіт, — сказав Роланд.
— Дев'ятнадцять, — ні сіло ні впало озвався Джейк, і всі звернули погляди до нього. Він роздивлявся літери, що їх вони з Едді награмузляли біля пригаслого вогнища. — Клаудія-і-Інес Бахман.[13] Дев'ятнадцять літер.
Замислившись на мить, Роланд вирішив поки що на це не зважати. Якщо число «дев'ятнадцять» було якимось чином із цим усім пов'язане, з часом його значення саме про себе нагадає. А поки що їм трьом і без того було над чим помізкувати.
— Аркуш, — сказав він. — Спочатку про нього. Розповідай усе, що можеш згадати.
— То був юридичний документ із печаткою внизу й усім таким. — Едді замовк, бо його осяяла проста думка. Ймовірно, Роланд частково міг зрозуміти, про що йдеться — зрештою, він же був у своєму світі кимось на зразок правоохоронця, — та не завадило б переконатися. — Ти ж знаєш, хто такі юристи, правда?
Відповів Роланд найсухішим тоном з тих, що були в його арсеналі.
— Ти забуваєш, що я родом з Ґілеаду, Едді. Найцентральнішої з Внутрішніх бароній. У нас було більше купців, фермерів і фабрикантів, ніж юристів, але їх теж не бракувало.
— Ти нагадав мені про одну сцену з Шекспіра, Роланде, — розсміялася Сюзанна. — Двоє персонажів — точно не пригадую, може, Фальстаф і принц Гел — розмовляють про те, що зроблять, коли переможуть і війні настане край. І хтось із них каже: «Перш за все скараємо на горло всіх юристів».
— Для початку було б непогано, — сказав Роланд, і його серйозний замислений тон змусив Едді здригнутися. Потім стрілець знову повернувся до нього. — Продовжуй. Джейку, якщо згадаєш щось, то додай, будь ласка. І розслабтесь обидва, заради ваших батьків. Поки що я хочу про все почути в загальних рисах.
Хоч Едді й здогадувався про це, але ті слова Роланда додали йому наснаги.
— Гаразд. То був меморандум про договір. Назва стояла вгорі, великими літерами. Внизу було написано «Угоду підписали», а поряд два підписи. Один — Кельвіна Тауера. Другий — Річарда як-його-там. Джейку, ти не пам'ятаєш?
— Сейр, — підказав Джейк. — Річарда Патрика Сейр.[14] — Він замовк, ворушачи губами, а потім кивнув. — Дев'ятнадцять букв.
— І про що в ній ішлося, в тій угоді? — спитав Роланд.
— Правду кажучи, нічого особливого, — відповів Едді. — Чи то мені так здалося? Загалом, мова була про те, що Тауер володів пустирем на розі Сорок шостої вулиці й Другої авеню…
— Тим самим пустирем, — виправив Джейк. — Де росте троянда.
12
Датч-Гіл (англ. Dutch Hill, букв. «Голландський пагорб») — район Нью-Йорка.
13
В англійській мові прізвище Бахман містить сім літер.
14
В англійській мові ім'я «Річард Патрик Сейр» містить дев'ятнадцять літер.