Кілька років зими

Міністри боязко перешіптувалися. Всі нетерпляче, і водночас з острахом, очікували на появу головуючого. І коли нарешті він з’явився зі своєї потайної кімнати, у залі для засідань миттєво запала глибока важка тиша. Головуючий оглянув присутніх:

— Сподіваюсь, ви всі розумієте, з якого приводу ми тут зібралися. Я і наше вище керівництво вважаємо неприпустимими події, що сталися кілька днів тому в столиці. Для тих, хто, можливо, і досі не в курсі, нагадаю: за сигналом певних небайдужих громадян, наші спецслужби проводили черговий арешт небезпечного письменника, який якраз цієї миті створював шкідливий для всього нашого суспільства твір — казку. Одночасно з цим, знову ж таки ми реагували на заяву наших пильних співвітчизників і проводили вилучення самотніх дітей, які потрапили під небезпечний вплив деяких, незгодних із нашою політикою, людей. Під час цих дій сталося справжнє дикунство і порушення всіх можливих законів і норм — означений письменник і його поплічники влаштували криваву різанину, наслідком якої стала втрата чотирьох наших найкращих агентів. Двоє з них наклали головою, коли виконували свій професійний обов’язок, ще двоє перебувають у дуже тяжкому стані, хоча за їхнє життя борються наші найкращі фахівці. Ще один агент отримав відносно незначні ушкодження і вже знову перебуває в рядах охоронців правопорядку. Злочинці з місця пригоди зникли і наразі їхнє місцезнаходження не відоме. Далі події мали продовження в одному із парків масового відпочинку наших громадян. Тому ми зібрали цю позачергову нараду із однією метою — отримати деякі відповіді від профільних міністрів. І не тільки ми, а все наше суспільство хоче знати, коли будуть затримані ці злочинці і яке покарання вони понесуть. Отже, я вимагаю негайного звіту про заходи, які в даний момент проводять наші органи, — головуючий пильно обдивився всіх присутніх, наприкінці зупинив свій важкий погляд на Міністрі з боротьби із казкарством.