Донор для небіжчика
- Автор: Левандовский Борис
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: Джерела М
- ISBN: 966-7831-83-3
- Жанр: Триллеры
Электронная книга - «Донор для небіжчика». Краткое содержание книги:
Але, найголовніше, до Германа раптом дійшло, що це — БІЛЬШЕ НЕ ГРА…
Маркевич звивався по підлозі і скиглив — Герман дуже легко одержав те, заради чого прийшов: ім’я та адресу Доброго Лікаря — його Лікаря.
Дивлячись на Великого Аматора Молоді, що закрився руками і хникав, як дитина, Герман відчув на хребті вже знайомі розпечено-крижані хвилі скаженої люті.
Він опустив руку на плече тремтячого Маркевича і стиснув його, немов шматок поролонової плоті ганчір’яного опудала.
УБИЙ ЙОГО! ВІН ЗАСЛУЖИВ! — підбадьорив внутрішній голос.
Справді, це більше не гра… І не було грою із самого початку.
Він стиснув плече лікаря ще сильніше, відчуваючи, як суглоби відокремлюються один від одного. У цей момент Маркевич спорожнився в штани…
УБИЙ ЙОГО! — пекла думка, гарячо-льодовою спицею пронизуючи хребет, — і втихомирити її можна було єдиним способом…
УБИЙ! ВІН ІЗ НИМИ ЗАОДНО!
З ними?
Герман нахилився до самого вуха Маркевича:
— Ти ж… Добрий Лікар?
Відповідь Маркевича змусила його завагатися: Поганий Лікар!
Гаразд, нехай живе…
За кілька кварталів від будинку лікаря Герман різко повернув у якийсь дворик і розніс у друзки дитячу дерев’яну гойдалку…
Минуло дві доби з дня візиту до Маркевича; з того часу Герман жодного разу ні вдень, ні вночі не покидав свого Притулку.
У нього навіть виникла думка, що якби він з’явився на людях удень, то це викликало б грандіозну сенсацію. Цікаво, як звучали б заголовки газет…
ЖИВИЙ МОНСТР НА ВУЛИЦЯХ ЛЬВОВА!
ДРУГИЙ ЗАЛП ЧОРНОБИЛЯ — НАБЛИЖАЄТЬСЯ ХВИЛЯ СПРАВЖНІХ НАСЛІДКІВ!
Цілком можливо, що саме так.
І, звичайно, повідомлення у вечірньому випуску новин:
— …сьогодні на одній із вулиць Львова натовп із кількох сотень громадян, тримаючись на безпечній відстані, оточив… людиноподібну істоту, що наче ступила зі сторінок роману жахів… Терміново виїхали на місце події… Постраждало…
Але він зовсім не збирається ставати суперзіркою — ні міста, ні планети, ні століття, ні дня…
Набридлива муха продовжувала гудіти десь поруч, немов через вітальню проходила лінія електропередачі.
Усе через проклятий сморід… Невідчутний для нього, він може привернути увагу сусідів.
Більше доби Герман витратив на те, щоб позатикати й позамазувати всі щілини у квартирі, використовуючи для цього різні матеріали: від канцелярського клею і смужок нарізаного паперу до старих жувальних гумок. Незаклеєною лишилася тільки кватирка — для доступу свіжого повітря, яку він трошки відкривав уночі.
Наступного дня Герман зайнявся плануванням нового маршруту. До мети, на яку вказав Маркевич. Щоб звести ризик до мінімуму, йому знадобилася карта.
А поки він з інтересом розглядав стіну, крізь яку бачив квартиру сусідів…
На «екрані» стіни рухалися дві строкаті розмиті плями, що нагадували людські силуети. Один високий, інший — трохи нижчий. Стас і його дружина Ольга.
Пара танцювала під пісню Кріса Рі «Дорога в пекло». При бажанні він легко міг підслухати, про що вони говорять.
Він продовжував мінятися…
І міг тільки гадати, як далеко здатний зайти цей процес.
З іншого боку, яке це має значення, якщо він продовжує розкладатися зі страшенною швидкістю. Ще трошки — і його тіло буквально почне розвалюватися на шматки.
Він розстелив на підлозі кімнати карту міста і продовжив складання найбільш безпечного маршруту, метою якого був Добрий Лікар на прізвище Лозинський.
Раптовий дзенькіт змусив його здригнутися…
На підлогу посипалося бите скло. Підійшовши до вікна, Герман виглянув у вибиту щілину. Протилежною стороною вулиці віддалялися дві постаті.
Він напружив зір і в одній із фігур упізнав двоюрідного брата Алекса — здоровенного двадцятидвохрічного бельбаса, що частенько крутився в офісі компанії і клянчив гроші у свого процвітаючого родича. Герман навіть не міг пригадати його імені, але зовні той давно примелькався. Іншого, з довгими патлами, він не знав.
І що ж це має означати? Утім, він зовсім не сумнівався, що за цим стоїть Алекс.
Прозорий натяк… на що? У компанії виникли проблеми? Що ж, цілком можливо — багато серйозних контактів перебувало в Германових руках.