В катакомбах

і мучився не три дні, а без ліку, та не назвав свого тирана батьком, а деспотом всесвітнім, і прокляв, віщуючи усім богам погибель.

Я вслід його піду. Коли загину, то не за нього - він не хоче жертви, - але за те, за що і він страждав.

Нехай нікого хрест мій не лякає, бо як почую я в своєму серці святий вогонь і хоч на час, на мить здолаю жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним, богорівним, то я щасливим і на смерть піду,

і без докору на хресті сконаю

Анціллодея раптом заходиться невтримливим риданням.

Н е о ф і т-р а б (лагідно)

Чого ти, сестро? Що тебе вразило?

Чи я тебе образив прикрим словом?

Повір мені, я не хотів того.

А н ц і л л о д е я

Ні, брате… не образив… тільки… шкода… Та жаль мені тебе… загинеш, певне…

Є п и с к о п

Не плач. Лукавий раб - не вартий сліз.

Він поклонився духом Прометею, а той єсть сатана, одвічний змій, що спокусив на гріх і непокірність.

Нема сьому рабові ні рятунку, ні прощі. Він занапастив себе.

Покиньмо нечестивця, одсахнімось, ходім од зла і сотворімо благо.

Н е о ф і т-р а б

А я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас!

Вся громада рушає з свічками в руках. Єпископ попереду. Неофіт-раб іде сам окремо другим переходом в інший бік.

[4/Х 1905