Фантастика Всесвіту. Випуск 3
- Автор: Вежинов Павел
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Фантастика Всесвіту. Випуск 3». Краткое содержание книги:
Цим вичерпуються наші знання про цивілізацію ікарійців. Ми знаємо, що незважаючи на дуже ощадливий розподіл харчів планета могла забезпечити їжею щонайбільше один чи два мільйони ікарійців. Саме такою протягом тисячоліть була кількість населення. Невелику частину ресурсів, які ікарійцям щастило заощадити, постійно борючися з голодною смертю, вони витрачали, розробляючи протягом двох тисяч років якийсь проект. Вони вважали його надзвичайно для себе важливим. Проте, що то був за проект, лишилося для нас невідомим.
Чому загинув Ікар, ми можемо тільки здогадуватися. Для такої незвичайної планети навіть найменший поштовх може призвести до катастрофічних наслідків. Отож учені схиляються до думки, що з Ікаром зіткнувся планетоїд або якесь інше тіло з міжзоряного простору; воно пробило кам’яну оболонку, і внутрішня атмосфера витекла в космічний простір. Ну і, звичайно, планета розвалилася.
Однак я підозрюю, що ніякого зіткнення не було, що катастрофа сталася зовсім з іншої причини, про яку мені навіть страшно подумати.
Мені не дає спокою той загадковий проект, над яким ікарійці працювали тисячоліттями, практично без техніки, але всіма силами, які були в їхньому розпорядженні.
Можливо, вони не дуже відрізнялися від нас… Якби ми жили всередині порожньої кулі, — тисячі або й мільйони років, — усередині кулі, внутрішню поверхню якої наші предки дослідили до сантиметра, і якби тоді одному з нас прийшла думка, яка суперечила нашому досвідові: що цей наш світ, можливо, не увесь всесвіт, що, може, кам’яна оболонка має кінець і що поза нею існує інший світ — що б ми робили?
Але, можливо, все було не так; може, моя версія помилкова. І хоч ми нічого не можемо змінити в минулому, чому я все-таки сподіваюся, що помилився?
Мак Рейнолдс [7]
КОНЦЕНТРАТОР НЕЩАСТЬ
Оповідання
Голос головнокомандувача Була Андервуда лунав зловісно м’яко.
— У мене складається враження, що ви не спроможні говорити ні про що інше. Тож поясніть мені, генерале, що ви маєте на увазі, коли кажете: він накликає нещастя?
— Ось вам приклад — уже в перший день перебування Мітчі в академії, під час занять, вибухнула гармата.
— Що таке гармата?
— Зброя з доракетної доби, — пояснив начальник Земної військової академії. — Пам’ятаєте, в них снаряд викидався за допомогою пороху. Ми демонструємо їх під час занять з історії. Цього разу було поранено чотирьох курсантів. Наступного дня на маневрах жертвами нещасливих випадків стало шістнадцять чоловік.
— Ваш курс навчання, мабуть, досить-таки небезпечний, — сказав головнокомандувач, і в його голосі з’явилися нотки поваги.
Генерал Бентлі витер чоло білосніжною носовою хустинкою і похитав головою.
— Таке трапляється вперше. Я вже доповідав вам, сер, що відтоді, як в академії з’явився Мітчі Фартінгворт, все пішло шкереберть: пожежі в спальних приміщеннях, вибухають патрони, курсантів госпіталізують повсякдень. Ми просто змушені його відрахувати!
— Не будьте смішним, — простогнав головнокомандувач. — Він єдина втіха свого батька. Ми повинні зробити з нього героя, навіть якщо це коштуватиме нам втрати бойового флоту. Та я все ще не зовсім втнув, по-вашому виходить, що нащадок Фартінгворта влаштовує акти саботажу?
— Це не так. Ми провели розслідування. Він не робить нічого навмисно, просто навколо нього починають відбуватися різні нещастя. Мітчі не здатен їм запобігти.
— Отуди к бісу! Припиніть називати його Мітчі! — гримнув Бул Андервуд. — Звідкіля ви знаєте, що в цьому винен він, якщо це не його рук справа? Може, у вас просто смуга невезіння?
— Я теж так гадав, — мовив Бентлі, — аж поки зустрівся з адміралом Лоусоном з Академії космічної піхоти. У них було так само. Того дня, коли Мітчі, вибачте, сер, Майкл Фартінгворт прибув у Нуево Сан Дієго, там почалися нещастя. Коли врешті перевели до нашої академії, нещастя в них припинилися.
7
Мак Рейнолдс (нар. 1917 р.) — американський письменник-фантаст, автор понад двадцяти романів та кількасот оповідань. Найвідоміші романи: «Земна війна» (1963), «Об’єднані планети і вулик» (1965), «Якось післязавтра» (1967). Оповідання «Концентратор нещасть» написане 1953 р.