Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.

Види національних інтересів виділяються за різними критеріями:

— за ступенем важливості для суспільства (життєво важливі, важливі, просто інтереси);

— за тривалістю дії (короткострокові, середньострокові і довгострокові);

— за сферами поширення (політичні, економічні, військові, гуманітарні, науково-технічні тощо)[152].

Щодо співвідношення понять «права», «свободи», «охоронювані законом (чи правоохоронювані або законні) інтереси» людини і громадянина, то, на мій погляд, поняття «правоохоронюваний інтерес» є найбільш широким і включає в себе також і права та свободи людини і громадянина. При цьому права і свободи як різновиди інтересу є конкретизованими і чітко визначеними у Конституції України. Інтерес же, як обґрунтовано зазначає Конституційний Суд України, є прямо не опосередкованим у суб'єктивному праві простим легітимним дозволом з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, і є прагненням до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного права.

Інтерес є одним із видів соціальних цінностей як об'єкта злочину, тобто є самостійним об'єктом кримінально-правової охорони, а в передбачених Законом випадках — і безпосереднім об'єктом конкретних злочинів, зокрема злочинів у сфері службової діяльності.