Чорний Загін

Одноокий зв’язався з Ловцем Душ. Невдовзі він буде тут. Гоблін сказав, що старий дідько завив на радощах. Ловець Душ побачив шанс підняти свій рейтинг і опустити Кульгавого. Десятеро гризуться і роблять один одному падляни гірше ніж зіпсовані діти.

Зима тимчасово послабила хватку. Наші хлоппці й місцеві слуги взялися прибирати подвір’я Мейстрікта. Один з місцевих зник. В головному залі, Одноокий і Мовчун сиділи за картами з самовдоволеними посмішками. Повстанці довідаються саме те, що вони їм хотіли передати.

-- Що за рух на стіні? – запитав я. Елмо змонтував підйомний механізм і намагався розібрати стіну з бійницями. – Що ви збираєтеся робити з цим каменем?

-- В мене з’явилося нове хобі. Побавлюся трохи в скульптора, Док.

-- Не хочеш – не говори. Мені насрати.

-- Думай собі, що хочеш. Я тут збирався запитати, чи ти часом не хочеш поїхати з нами за Загребельним. Потім описав би все в Літописі як треба.

-- І вставити слівце про геніальність Одноокого?

-- Кожному по заслузі, Док.

-- Тоді Мовчун заслуговує на цілий розділ, згоден?

Одноокий сплюнув. Пробурчав щось. Вилаявся.

-- Може зіграєш одну партію?

За столом сиділо три гравці, одним з них був Ворон. Тонк набагато цікавіший, коли гравців четверо чи п’ятеро.

Я виграв три рази поспіль.

-- В тебе що, немає нічого кращого до роботи? Йди собі бородавку виріж, чи ще щось.

-- Ти сам попросив його зіграти, -- зауважив один з глядачів.

-- Ти любиш мух, Отто?

-- Мух?

-- Я перетворю тебе в жабу, якщо ти не заткнеш пельку.

-- Ти не перетвориш в жабу навіть пуголовка, -- промовив Отто незворушно.

-- Сам напросився, Одноокий, -- зареготав я. – Коли з’явиться Ловець Душ?