Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз

— Зараз мені не потрібні докази, оскільки наша розмова строго конфіденційна. Ти нікому про це не скажеш. Якщо, звичайно, не збираєшся висувати звинувачення. Якщо збираєшся, то я, безумовно, стану все заперечувати і заявлю, що скривджена сестра намагається звинуватити абатису в єресі виключно з особистих мотивів. І тоді нам доведеться тебе повісити. Але ми з тобою ж цього не хочемо, чи не так?

Верна продовжувала зберігати спокій.

— Ні, абатиса. Але при чому тут Річард?

— Коли в домі заводяться щури, єдине, що можна зробити, привести кота.

— Для цього кота ми всі щури. І, можливо, по справедливості. До того ж деякі можуть сказати, що зовсім не кота ви привели для щурів, а корм. Річард — хороша людина. І мені не хотілося б думати, що його принесли в жертву.

— Ти знаєш, чому саме тебе обрали для поїздки за Річардом?

— Я думала, це знак твоєї довіри.

— До певної міри так, — знизала плечима Енн. — Хоч я і не впевнена, що в Палаці є сестри Темряви, і поняття не маю, хто саме, якщо такі дійсно є, але змушена виходити з того, що це правда. А оскільки сестри Елізабет і Грейс очолювали список, то, отже, вони швидше за все сестри Темряви. А з пророцтва, яке бачила тільки я одна, мені було відомо, що Річард, цілком ймовірно, володітиме Магією Збитку. І більше того, що він відмовиться від перших двох пропозицій. Я знала, що перші дві сестри помруть. Якби послідовники Безіменного про це знали, то захотіли б, щоб і третя за списком теж була б однією з них. Тому я скористалася владою абатиси, щоб призначити третю сестру.

— І вибрала мене, тому що вірила, що я не можу бути сестрою Темряви?

Енн хотілося сказати: «Я знала тебе ще дитиною, Верна. Я знаю, який у тебе швидкий розум, знаю твоє серце і твою душу. Тобі, єдиній з усіх сестер, я довірила долю світу. Я знала, що в твоїх руках Річарду нічого не загрожує».

Хотілося. Але вона не могла.

— Я вибрала тебе. Верна, бо ти стояла в самому кінці списку. Але головним чином тому, що ти абсолютно нічим не примітна.

У кімнаті надовго запанувала тиша. Нарешті Верна, ковтнувши грудку, вимовила:

— Розумію…

Енн зобразила незворушну об'єктивність, але серце її обливалося кров'ю.

— Я сумнівалася, що ти можеш бути однією з сестер Темряви. Аж надто ти непримітна. Я впевнена, що Грейс і Елізабет опинилися на чолі списку тому, що той, хто керує сестрами Тьми, порахував їх придатними для своїх цілей. Я керую сестрами Світла. І вибрала тебе з тих же причин. Є сестри, цінність яких виключно велика для досягнення наших цілей. Я не могла ризикувати ними. Хлопчик, звичайно, представляє певну цінність, але він не так важливий, як інші завдання, які стоять перед нами. Він може виявитися корисним. Але він являє собою всього лише певну можливість, якою я вважала за краще не нехтувати. Якби виникли проблеми і ніхто з вас не повернувся назад… ну, ти ж розумієш, що ніякий мало-мальськи грамотний генерал не стане ризикувати головними силами для досягнення малозначущої мети.

Верна насилу дихала. Голос її теж звучав приглушено.