Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Невідоме Розстріляне Відродження
Невідоме Розстріляне Відродження - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Невідоме Розстріляне Відродження

Электронная книга - «Невідоме Розстріляне Відродження». Краткое содержание книги:

Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду. У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів. На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його. Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
1 ... 367 368 369 370 371 372 373 374 375 ... 406
Перейти на страницу:

Але у «Краківських Вістях» (29.09.1943) з’являється стаття Ол. Дамаскина «Забутий поет (Життя і творчість Бориса Чигиринця)», у якій з подиву гідними деталями описано життя поета і яку передрукували інші газети, зокрема берлінський «Голос». Факти, наведені у статті, а також листи Миколи Зерова дають підстави думати, що Олександер Дамаскин (Дамаскін) – це псевдонім Чигиринця. Тим більше, що за цим псевдонімом знаходимо ряд поезій, опублікованих у окупаційній пресі («Дозвілля», «Пробоєм», «Лубенський Вістник»), які близькі до поетики Чигиринця. За місце написання поезій всюди вказуються Лубни, де проживав на ту пору Чигиринець. У «Лубенському Віснику» було також надруковано кілька оповідань О. Дамаскина, а в берлінському «Голосі» етнографічний нарис «Гірський культ на Лубенщині», статтю «Юнацькі погляди Миколи Зерова. За матеріалами архіву Б. Чигиринця» і передрук статті про Б. Чигиринця.

«Все, що надруковано, – невеличка частина написаного: більше 1189 поезій, зібраних у кілька збірників, 7 п’єс, 7 поем, а ще кілька сотень перекладів, – пишеться у статті. – Пояснив це він так: „Перешкодою була насамперед несучасність тематики – моя творчість була абсолютно аполітичною, історичною, революційно-романтичною, взагалі – старою. Старою була і форма: звичайні розміри, рима, звичайна мова, образність у змісті, а не в епітетах та порівняннях. Поезія – проста мовою музично-психологічна, таку знаходимо в німецьких поетів, на яких я переважно виховувався. Але сучасна манія новаторства у нас загородила мені шлях до літератури. Через мовну простоту, певно, відштовхнули мене і неоклясики“».

В Інституті літератури у фонді О. Білецького є 8 листів до Б. Чигиринця та чимало перекладів. Там же зберігаються упорядковані Б. Чигиринцем томи: «Николаус Ленау. Избранные стихотворения в переводах русских поэтов», «Ніколявс Ленау. Вибрані твори. Лірика. Поеми. Переклад Б. Чигиринця», його оригінальні поезії та переклади з Гете, Фрейліграта, Гуцкова, Ейхендорфа, Меріме, Верлена, Пушкіна, Ронсара, Мюссе, Леконт де Ліля, Бодлера, Вольфрама фон Ешенбаха (поема «Парсіфаль»), уривок з «Пісні про Нібелунгів».

По війні сліди Б. Чигиринця загубилися. Очевидно його, як і всіх, хто публікувався в окупаційній пресі, заарештували і знищили.

Степ і кобзар

(Історична поема, присвячена пам’яти Т. Г. Шевченка)

Свивая, славню обаполье сего времене.

Слово о полку Ігоревім

І бистрокрилих орлів немає.

В. Ярошенко
1
Червоногривий кінь заходу Далеко гривою махнув. На степову розкішну вроду Мов хтось імлою повінув.
І засвітились в небі очи, І під їх впливом, в темноті, В степу, в безлюдній самоті, Встають, встають примари ночи…
2
Неначе у вічі відживлені міти Встають Геродотові «царськії скити», Як бачим на вазах, як в давніх роках, На конях, у шкірах, і лук у руках.
Міцні, бородаті, з плесковатим видом Майнули по степу з гуканнями – кликом, І степ закурився, трава прилягла, І знов степовая шумить ковила…
3
І знову йдуть гунни, лихі азіяти Європу західню під владу узяти, З очима косими, вогонь-скакуни! Піддайтеся, готи! Це Долі сини!
І знову минуло, і тихо все стало… Їх скільки, народів, у степ завітало! Оті проминули, оті полягли, — І шум лиш зостався по них ковили…
4
Бачу: печеніги, Про свої набіги Радячись, вартують у степу пустім. Пролунала слава Князя Святослава, Він верта, – щоб згинуть в повороті тім.
Дужий, довговусий, Він верта до Руси. Любить князя вітер, роздимає чуб. Печеніги стрінуть, Череп з князя здінуть. — Пий з його хто хоче, прикладай до губ.
5
Див гукає, половців звучи. Йдуть у степ хоробрі Русичі. В мідних бронях, панцерах, шоломах. Ярославна плаче у хоромах.
1 ... 367 368 369 370 371 372 373 374 375 ... 406
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)