Щастя. Відверте і чітке бачення щастя і того, чому у нас його немає

Що б ти відповів, якби тебе офіційно з серйозним виразом обличчя спитали: ти щасливий? Імовірно, сказав би, що так. Твоя відповідь базувалась би на двох різних причинах. По-перше, ти щасливий, що у тебе питають щось таке важливе. Це тішить твою самосвідомість, і ти ніяк не можеш уявити, як би відповів заперечно. Існує й інша можливість — ти відповідаєш, що щасливий, бо усвідомлюєш, що нещасливі лише невдахи. Ти ніяк не можеш уявити себе в цій ролі, в усякому разі коли обговорюєш це з кимось чужим. Кожен знає, наскільки важливо позитивно подавати себе, усміхатись і відповідати, що все добре, коли питають. Скиглії нестерпні. Щастя та гарний настрій — базова суспільна ситуація, рекламована у журналах гарного настрою. Гарний настрій продається, адже це те, до чого варто прагнути, хороше, пристойне, колективне, достойне винагороди. Поганий настрій особистий, дивний, принизливий, осудливий. Поганий настрій псує всім день, а тому його прояви сприймають не без протесту. Кожному сумному, дефективному, нерозрадному, хворому і нещасному це відомо. На людях личить усміхатись, а плакати потрібно йти додому. Виставлене напоказ нещастя підлягає осуду.

Як узагалі можна сказати, що нещасний? Це суперечить будь-яким нормам. Коли випитувач цікавиться у тебе напряму, чи щасливий ти, маєш два можливих варіанти потрактування ситуації. Можеш думати, що питання стосується того, що ти насправді почуваєш у цей конкретний момент часу. Ти щасливий, бо тебе питають, так ти і кажеш. Можливо, ти нещасливий, і кажеш про це. Або ж ти можеш подумати, що тебе питають, яким ти повинен бути. Тоді тобі просто необхідно відповісти, що щасливий. Щастя ж бо — базова людська суспільна ситуація з присутньою у ній чітко прослідковуваною ноткою обов’язковості. Тобі обов’язково бути щасливим. Бути щасливим правильно. Без тренування і скерування людині дуже складно розрізнити фактичний і нормативний контекст. Вони весь час переплутуються у вирі суспільного життя. Але так воно є, є так, як має бути, або просто є, як є. Молоток у руці — просто собі молоток у руці. Але якщо цим молотком розплющити комусь голову, будеш винним у заподіянні тілесних ушкоджень. Так робити не можна, це неправильно і заборонено. Удар в голову має місце, хоч і не повинен бути. Те ж саме можна сказати і про людське нещастя. Коли помирає близька тобі людина, це як удар в голову. Цього не може трапитись. І якщо смерть робить нещасним, цього не слід показувати. Це неприємно для інших. Неприємно також засвідчувати удар молотком об голову сусіда.